Екскурсія в дитинство -"Позитивна дитина"

 

Вітаю усіх букнетівців з яблучним Спасом!  Авторам бажаю нових ідей та часу на їх реалізацію, читачам – часу на читання та слів для відгуків))) Усім разом – ПЕРЕМОГИ!

 

Запрошую на читання ЗАВЕРШЕНОЇ першої частини трилогії «Позитивна дитина».

Це гумористична розповідь про життя гіперактивної дівчинки Катерини, мешканки типового українського села з нетиповою назвою Виблі (реально є таке село). А ще у Катерини є друг – Ванька. І ото коли комп’ютерів та смартфонів ще не було, ці двоє  чудили не по-дитячому, а родичам та односельцям було і смішно, і грішно, і аж ніяк не сумно. Сподіваюсь, і вам буде не сумно. Хто дочитає першу частину, можна й другою зайнятися – «Мушля для перлини». Чому так називається? Відповідь у самому творі. То така інтрига)

 

З мене – настрій і проди, від вас – лише відгуки за бажанням, якщо є що сказати. Не вистачає слів – можна просто зірочку подарувати. Вам не важко, мені приємно)

1 коментар

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти

Навзаєм. Дякуємо за трилогію. Чекаемо продовження. Все буде Україна

Наталия Николаевна Дыбенко, На здоров'я! Обов'язково буде все Україна! Швидкої перемоги!

Інші блоги
Знайомство з Ельтанарією ч.1
Привіт мої любі. Я оце подумала, що давненько нічого такого не писала у блозі разом зі своїми тарганчиками й тому спішу виправитися, а якщо точніше, то почати вас знайомити з Ельтанарією де відбуваються описані у моїй
Ще одна провокація
Вітаю! Додаю трохи візуалізації до розділів і трохи спойлерів)) Що ж головні герої помінялися ролями?)) Хто тепер жертва? — Думаю, у тебе є кандидати на місце головного менеджера? — не озираючись, запитала
Вогонь Життя та Смерть
“— Ти впевнений, що це він? — Переплівши пальці рук і склавши їх на столі. — Безперечно. Аромат камелії, дар зцілення… — почав перелічувати Юйер. — Не Ча-ер, — перебив його Хей Цан. — Я знаю, що
Записки начинающего автора
Всем привет! Я совсем недавно начала пробовать себя в писательстве и решила выложить первую историю, над которой сейчас работаю. Это для меня новый опыт, и я пока сама учусь всему — от того, как рассказывать историю, до
Ніякої вдячності...
— Як тебе звати, красуне? — цікавлюся я. Але у відповідь не чую ні звуку. Вона просто мовчить. Отримую тільки сповнений ненависті погляд, що пронизує наскрізь, і мені стає трохи прикро. Якби не я, вона зараз уже була б
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше