Додано
17.08.22 09:14:04
А ви вмієте просити вибачення?
Доброго ранку, любі)
Ті з вас, хто слідкують за нашими впертими віслючками (то я про Ігоря й Дашу, якщо ще не зрозуміли), знають, що остання розмова між ними була доволі ... неприємною. До речі, як гадаєте, чи мав право капітан так тиснути на дівчину заради отримання інформації?
Хай би там які мотиви та цілі не були у Стриженка зараз, але він вирішив, що значно краще дружити з пані-лікаркою, аніж ворогувати. Як вирішив шукати миру читайте вже на сайті) "Його маленька сильна дівчинка" вже на сайті

- Дашо, постривай, нам треба поговорити, - пам’ятаючи про ревність Оскара, навіть думки не виникло про те, щоб схопити втікачку за руку чи якось інакше притримати її.
- Жодних записів Амура на прийом немає. Втім, як і його самого, - про всяк випадок озирнулася навколо лікарка. – А без тварин мені немає про що говорити з їхніми господарями.
- А мені є про що поговорити з тобою, - він нахабно зайшов до її кабінету, випередивши дівчину.
- Вийди, - схрестила руки на грудях лікарка.
- Краще ти зайди.
- Стриженко, що за цирк? Я не хочу з тобою говорити. Мені здається, ми вже все з’ясували.
- Я не розрахувався за виклик, - підсунув він вдалий аргумент.
- Перший виклик акційний – можеш за нього не платити, - все ще стоячи в коридорі, відрізала Даша. – Ігорю, вийди – в мене скоро пацієнт за графіком, - глянула вона на годинник, але той (чоловік, не годинник) лише хитнув головою:
- Я, між іншим, свій обід тут марную, поки ти вередуєш, як мале дитя.
- То не марнуй – он за рогом кафе є. Бізнес-ланчі там відмінні! – обурилася дівчина.
- Дашо, я з миром прийшов, - пожалівся чоловік. – Може хоч вислухаєш? Сама ж знаєш – я вмію бути впертим.
- Як віслюк, - фиркнула собі під носа й зробила крок в середину. – В тебе є 3 хвилини, - натисла Даша на годинник і закрила за собою двері.
- Ще вказівки будуть, генерале?
- Жодних, капітане, - зіщулилася. – Час йде, я нагадую.
- От і скажи, як просити вибачення перед такою заразою, як ти?
Олена Блашкун
1198
відслідковують
Інші блоги
Готувала рекламний ролик про "Адикцію" сюди і полізла шукати референси. Листаючи картинки, я обирала за зачісками, уявляючи свою героїню. Одна припала до душі, тому я перевела погляд на обличчя й побачила,
Сьогодні о 21:00 на вас чекає епілог романтичної комедії «Дві дівчини, море... і жодного грека»! Ця сонячна подорож, повна пригод, кумедних ситуацій, несподіванок і романтики, добігає кінця. Час дізнатися, чим завершиться
Син Колишнього Мені сорок два. Йому — двадцять. А його батько — чоловік, якого я колись кохала і який двадцять три роки тому мене зрадив. Я давно перестала бути тією дівчиною, яка вірить красивим словам. Тепер
Друзі, дякую, що читаєте мої історії.Відтепер я публікуюся під повним псевдонімом Ссаі Морок, на новій сторінці. Це та сама людина й ті самі історії.Книги з цієї сторінки переїжджають туди: «Забагато кориці», «Наречена для
Мій особистий шпійон проник у архіви Академії та зміг видобути нам секретні особисті справи! Подивимося, що приховує від нас ректор? ;) Як вам ця неординарна особистість? Інтригує, чи не так? Якщо ви раптом пропустили
3 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиУ мене чорний пояс з уміння просити вибачення ) Але що ви хотіли від, як би це політкоректніше висловитись. фліка.
До речі якби він не під'їжджав здалеку, як звик на допитах, а висловлювався прямо, то конфлікту взагалі б не сталося. Його підводить профдеформація.
Рома Аріведерчі, Но-но! Макаронного монстра не чіпати!)))
Гарний букетик! Це такий букет Ігор подарував Даші?
Лана, Кайф))))
Я вмію просити пробачення, тільки от пробачати не вмію((
Аміла Дан, А всіх пробачати й не треба - нехай фігню не роблять)
А ось те, що вмієш визнавати власні помилки - це добре)))
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати