Візуалізація героя «точка (не)повернення»

Слава Україні, дорогі читачі!

Сьогодні хочу познайомити вас з головним героєм роману "Точка (не)повернення"

На героїню можна подивитись тут - Марія Шевченко

А щоб ближче познайомитися з героями та скласти власне враження, заходьте на вогник до самого роману, читайте, додавайте в бібліотеки та діліться враженнями))

Читати «Точка (не)повернення»

 

Слідкувати за автором на Букнет
Instagram
Facebook

5 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Лара Роса
26.08.2022, 10:35:21

Розгубилась між Божинським (візуалом, звісно) й Кузнєцовим. Але зовнішність - то таке. Головне - людина)

Показати 6 відповідей
Лара Роса
27.08.2022, 09:38:31

Юлія Міхаліна, Чекаю))

avatar
Анні Ксандр
26.08.2022, 10:31:59

Ну Святослав геть не рівняється з Дімою...

Показати 2 відповіді
Анні Ксандр
26.08.2022, 11:04:53

Юлія Міхаліна, Це ж добре)))

avatar
Лоре Лея
14.08.2022, 13:54:36

уф, красунчик)

Показати 2 відповіді
Лоре Лея
14.08.2022, 18:52:07

Юлія Міхаліна, це вже точно)))

Ойойойойойо оййй❤️ то моя любов!!)))

Юлія Міхаліна
14.08.2022, 17:35:59

Христина Лі Герман, Ох, розумію, моя теж)))❤️

avatar
Софія Чайка
14.08.2022, 13:44:27

Оригінальний герой)

Юлія Міхаліна
14.08.2022, 17:35:06

Софія Чайка, Є таке)) Дякую)

Інші блоги
Я випадково замутила Раґнарьок
Каюсь, зробила дещо непоправне, але вибору не було. У новій замальовці з циклу Локі я торкнулася теми Фенріра і його ув'язнення, і якось так закрутилося все, завертілось, що... Та чого його спойлерити? Як любиш скандинавську
Рубрика: "Книжкові паузи"
Ще одна історія в моїй рубриці Спадок Темного Лісу автора VitalySoul Іноді достатньо одного вибору, щоб легенда перестала бути міфом, а самотність — вироком. Ця історія — про зустріч, яка змінює долі, і дружбу,
Сніданок у новому домі ♥️
Світла сорочка, штани простого крою, жилет. Деякі речі сиділи цілком пристойно, інші були трохи завеликі: рукави сорочки довелось підкотити, а штани зібралися зайвою складкою на талії. Але загалом це був нормальний чоловічий
Цікаве з книги
– Ой, я не можу! Мені тепер не треба їздити в місто, щоб побувати в театрі, бо в мне тепер кожен день цікава, гостросюжетна вистава, – веселилась Розанна, взяла бокал з червоним вином і салютував, відпила. – Слухай,
Останній
Його корабель упав з неба, розірвавши тишу цієї дикої планети і уламками розпався холодним лісом. Він катапультувався в останню мить, не тому що хотів , в тому що автоматика спрацювала. І він вижив. Тепер він тут сам. Один
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше