https://booknet.com/uk/book/ya-rektor-nasha-tamnicya-b399328  Для адепта Валеріана все наче непогано починається. А для пана ректора....

"От виграє Валеріан на тоталізаторі, заплатить за залік, потім пошукає адептку Тян, запропонує руку і серце, вона ж наче була й не проти.

Та й чого їй вимахуватись - два королівства поруч. Одне сухе, одне мокре.

І нехай батько шукає собі іншу дружину. Все одно нічого не вийде. В його роки спадкоємці не часто народжуються. Сам Валеріан - єдина і пізня дитина. І трьохсотлітній маг уже тоді не зміг передати синові дар некроманта. Так щось дісталося дріб’язкове - фокуси ярмаркові й чуйка на гроші.

От ця чуйка зараз поводилася, немов стрілка компаса під час магнітної бурі. І намагалася вказати на отой один відсоток, який не міг виграти.

Та адепт Валеріан знав усі розклали, тому чуйку насварив і не став тринькати гроші на зеро.

Але на всяк випадок ходив кожного вечора до дракона на острів, чемно вітався і сповіщав про ставки й шанси на тоталізаторі та хід справи по слуханню свідків.

Бо всяке буває.

І оце ненависне чудовисько, яке Валеріан мріяв прикрасити розлогими рогами, все ще мало шанс, хоч і одненький.

Один відсоток - це дуже мало, але хто знає, чи раптом не станеться диво?

І чи тоді уже завтра адепт і ректор в людській подобі не опиняться на стадіоні й не почнеться осоружне - упав-віджався, укол-парад, зняв-надів, уширо-маваші.

- А мені, може, літати хотілося, пане ректоре. - з досадою вимовив Валеріан, бо зовсім забув про те, що дракони - практично жива магія. І навіть мовчки спонукають до обмовок за Фрейдом. А коли перетравлять отруйну магію нано-сітки, то взагалі невідомо, що зможуть.

Під прикритими повіками велетенського білого дракона, який ніби збоку дивився на цю сцену, сяйнуло червоним."

І...

І досить спойлерів. Читайте проду після 24:00

Зустрінемося в коментарях

Дякую за підписки, додавання до бібліотек і вподобайки.

Тримайте й від мене вподобайкуі підписуйтесь, хто ще не встиг https://booknet.com/uk/roma-arvederch-u7854584...

Розчарування – властивість слабких.

Не довіряйте розчарованим —

це майже завжди безсилі.

Гюстав Флобер.

https://booknet.com/uk/book/ya-rektor-nasha-tamnicya-b399328

Так і пан ректор з адепткою Тян не втрачають надії.

А вам кави, щоб підкріпити сили й дух.