Запрошуємо!

Друзі, запрошую всіх у нашу новинку "Дракон мій, ворог мій"!

АНОТАЦІЯ

В дитинстві я врятувала хлопця, допомогла йому втекти всупереч волі своїх батьків. Але виявилося, що він – з роду наших заклятих ворогів. Дракон.

А потім дракони завоювали нас. І один з них дуже дивно поводиться...

УРИВОЧОК

– Віддаси на згадку? – запитав Рам, проводячи пальцями по моїх ініціалах.

Закусивши губу, я ніяково відвела погляд.

– Це заручний кулон, – пробурмотіла.

– Я знаю, – серйозно погодився Рам, прямо дивлячись в мої очі.

Торкнувся ланцюжка. Швидше, ніж встигла обміркувати, я зняла кулон із шиї та простягла йому.

Не забувай мене. Як я тебе не забуду.

Я мовчала, тільки серце відстукувало все голосніше. Очі тонули в очах.

Рам стиснув його в кулак, притиснув до серця.

– Я повернуся за тобою, Альє.

– Повернешся? – пробурмотіла я.

– Ти ж віддала мені заручний кулон, – куточок його губ ледь підвівся вгору. – Отже, тепер ти моя наречена. Це назавжди.

В голові паморочилося, я дивилася на нього, відчайдушно бажаючи вірити, що він каже правду. Що насправді думає так. Хоча який хлопець ставиться серйозно до таких обіцянок?

Хіба що дракони. У них, кажуть, один раз і назавжди.

– Повертайся, – прошепотіла я, не думаючи в цей момент ні про батька, ні про клітку, в якій тримали Рама. Не усвідомлюючи, що повернутися сюди для нього рівносильно смерті.

Або його. Або нашій.

– Повернуся, – кивнув він. – Дочекайся мене, Альє.

А це обкладинка, як окремий вид мистецства :) Роздівіться її в великому розмірі, не пошкодуєте!