От було так, колись, до війни, що заварив собі кави, відкрив ноутбук, і аж шуба завертається, як пишеш. Пальці за думками не встигають. Зараз є ідея, наче й натхнення, але заставляєш себе варити ту каву, відкривати ноутбука і писати.
Це прийшло після важкої окупації, евакуації і тимчасового статусу ВПО. Тоді мене накрило думкою "Кому цікаві чужі історії, коли у кожного тепер своя біда і криза?", а ще безкінечна втома і щоденні дії, спрямовані на роботу і допомогу нашим захисникам.
Тим часом, у зв'язку з подіями, кількість історій, які хочеться розповісти, росте з геометричною прогресією. Здається, що голова від них лусне. Варю каву, відкриваю ноут, і все... ступор...
Це тільки у мене таке, чи обставини ще на когось подіяли так само? Звідки черпаєте заряд енергії, позитив, натхнення, коли навколо суцільна боротьба і невідомість? Порадьте, будь ласочка!
15 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиГоловне не думати "кому цікаві історії...". Є ті, кому цікаві.
Моя бабуся була вже дорослою, коли була Друга світова. Тож, вона мені багато чого розповідала. Все, що я зрозуміла, життя завжди тривало. Були й концерти, щоб людей відволікти. І весілля, і діти народжувались.
Зараз наша країна переживає дуже важкуі часи. Але, навіть, в моєму прифронтовому місті постійно з*являються повідомлення, що хтось шукає майстра манікюра, чи шугарінг.
Отже, окрім війни, треба думати й за інші справи.
Тож, розслабтеся, перепочиньте та продовжуйте.
Ольга Іваненко (Ольга Джонс), ❤️ Дякую!
Дуже Вас розумію, бо окрім війни в мою родину прийшли кілька важких подій одна за одною, серед яких і смерть близької людини. Але весь цей час, з вихідними, але мотивую себе писати. Моя мотивація проста: люди чекають на продовження і це те найменше, що я можу зробити для світу зараз. В руках письменника чарівна здатність забирати людей від буденних проблем, тож чому не почаклувати на благо людства))))))
Сафо Мелі, ♥╣[-_-]╠♥
Я навпаки тікаю до своїх фантазій: відволікає. Але це про фентезі. Я просто живу в книзі))
Сафо Мелі, Дякую! Ви себе також бережіть))
Це важкий стан, але з нього потрібно виходити. І чим раніше, тим краще, щоб він не став хронічним.
Ми не були в окупації, та майже два місяці я не писала нічого. І зараз періодично прилітає, сирени виють, новини, спілкування з друзями і рідними, яким важче, ніж нам. Все це впливає і збиває з творчої хвилі.
Що можна порадити? Складно, але спробую.
1. Обов'язково бувати на свіжому повітрі не менше двох годин (бажано рухатись, кудись іти, займатися спортом, якщо є така можливість, і ніяких гаджетів у цей час, навіть музики у навушниках) і спати не менше шести годин. Дуже позитивно впливає не тільки на загальне самопочуття, але і на творчість. Бо в цей час іде накопичення творчої енергії, потрібної потім під час роботи над текстом. Зараз у Вас порушений цей процес накопичення та зберігання енергії, розбалансований енергетичний баланс, тому не пишеться і з'явилося відчуття знецінення.
Наталія Девятко (Natalia Devyatko), ❤️❤️❤️ Всі тримаймося!
А що, якщо змінити стереотип - тобто не треба кави наприклад. А треба кухонний таймер або таймер з телефону. Відкриваєте ноут і пишете за призначений період що завгодно. Головне писати. Так кожного дня. Кажуть, воно дуже допомагає. Причому ставити на голину не треба. Хвилин на 10-15. І говорити собі, що пишете для когось - теж не треба.
Фішка полягає в тому, що через деякий період ви починаєте писати історію, яка лежить найближче і хоче написатися найсильніше. Не ставте собі завдань, а пишіть буквально що завгодно. Цей спосіб розморожує підсвідомість і звільняє вас від якихось зобов'язань перед кимось )
До речі потім початок можна видалити - або не видаляти.
Історії у всіх були й будуть. Але читачі приходять за історіями сюди, їм цікаві й ваші )
Сафо Мелі, ❤️
пишить щось "в стіл" щоб розвантажитись не думаючи про якість та читачів. потім все перепишете
Зорян Костюк, О, ні )) Це точно не мій варіант. Досвід показує, що до "столу" я пізніше не повернусь ) А от завести якийсь щоденник, виплеснути туди все, що в голові і звільнити її для фантазій та натхнення - це чудову ідею ви мені підкинули! Дякую!
Я кілька місяців мовчала. Писати не могла, та й було не до того. А потім настав момент коли повернулася. Спершу зіграла внутрішня відповідальність перед незавершеним твором, потім читачами, а після знову загорілася моя любов до написання книг) "Ніхто не знає, що буде завтра." В теперішній час ця фраза особливо зазвучала. Вирішила, що саме зараз, як ніколи, варто: робити, говорити, писати, те що хочеться.
Буяна Іррай, Так, я згодна з вами. Тут головне - почати, далі все чудово виходить. Можливо, саме зараз на емоціях у багатьох письменників народяться шедеври.
Декілька місяців нічого не писалося. Будь-які думки на рахунок творчості здавалися дурнею. Взагалі все написане раніше здавалося якимось неважливим і пустим. Був період знецінення. Коли від новин та переживань за близьких вже голова йшла обертом і дуріла, почала потихеньку переключати думки на книги. Маленькими кроками, спочатку редагувала старе, потім стала братися за написання. І зараз розумію, що це єдине, що ратує від реальності. Якщо натхнення писати немає, читаю колег)
Юлія Міхаліна, О, от ваша ситуація ідентична моїй. Дуже дякую, що поділилися. ❤️
У мене вийшло навпаки. Війна повернула натхнення і знищила той ступор, який тривав три роки. Коли пишу, я забуваю про все, поринаю у вигаданий мною світ, навіть перестаю прислухатися до грохоту знадвору. Стрес на кожного діє по-різному, ну і звісно ж ситуації у всіх різні
Ліна Лін, Навіть не знаю, що відповісти. Натхнення - це чудово, але без грохоту знадвору. Тримайтеся і скорішої нам всім перемоги! ❤️
У мене схожі відчуття, проте знайшла натхнення у міфах, особливо скандинавських. Шукаю в інтернеті також яскраві тематичні картинки, дивлюсь на них, пробую вигадати якусь історію, яку подумки прив'язую до світлини... Перегляд серіалів (особливо того жанру, в якому пишете) чи фільмів теж допомагає: звідти можна позичити декілька фраз, або вигадати свої на основі почутих. Раджу також зробити перерву: 2-3 дні просто відпочити, не думаючи про книги зовсім, і про погані новини теж. Просто "провітрити" голову. Або спробуйте ще передати героям свої відчуття - їх легше всього описати, при цьому такий опис завжди виходить надзвичайно щирим (додайте декілька таких сцен, і натхнення попливе, на власному досвіді перевірено).
Анна Мавченко, Дякую. Два-три дні виділити зараз нереально, але якось при цьому розвіятись не завадило б точно. ❤️
А хіба світ вашої книги, ваша історія, ваші герої, це не те місце, куди можна втекти від реальності. Мене, насамперед, книги і врятували від нервового зриву, і рятують до цих пір. Це ж добре, що є місце, де все так, як хочеться тобі, нехай воно і вигадане)
Олег Шолохов, Так, проблема звузилась до проміжку між кавою і першим словом. ) Не знаю чому, але читаю тут коментарі, і вже прокидається бажання брати себе в руки і щось робити. Тож дякую, що не пройшли осторонь. )
Кілька місячна перерва. Відсутність ідей. Розвантажувалась регулярними подорожами і тренуваннями. Зараз непогано ресурс відновлює одне тренування на тренажерах. Це як медитація - музика в вухах, сьомий піт, повне вимкнення від навколишнього середовища. Як результат - приплив енергії і натхнення
Анна Пахомова, Ого, круто! Медитувати я не вмію, а от спортзал -чудова порада, дурня всіляка з голови точно вийде! Дуже дякую! )
Написання книг це просто у звичку вiйшло. Не можу писати щось одне , пишу інше. Не знаю наскільки ваша ситуація , але до двадцять четвертого я писав містика/ жахи. Дуже любив цей жанр, та й зараз , як читач люблю, а от самому писати якось не йде. Поступово змінюю сюжет книги , на такий й детектив, з елементами містики. Це я до того, що можливо вам спробувати написати щось в новому для вас жанрi , вам взагалі не властивому.
Лео Нур, Можливо, але гнітить відчуття незавершеного. Бо почато дві книги, навіть обкладинки вже є. Якщо почну ще одну, ще й в новому жанрі, то розсереджуся зовсім, і читачі чекатимуть дуже довго. До того ж, мій жанр - реальні історії, їх писати, мені здається легше. З фантазією в такому моральному стані зовсім важко. Але, можливо, коли ці поточні завершу, спробую щось новеньке для себе. Може щось навіть гумористичне, щоб якось компенсувати зовнішній негатив ) Загалом, класна ідея, мені подобається! ❤️
Невідомість була завжди, тільки ми на це не звертали увагу, а жили своїм життям, не думаючи про майбутні загрози. Мене в тяжкі моменти надихає музика. Для мене це єдине натхнення, яке спонукає до написання.
Коник Юлія, Дякую за пораду. Спіймала себе на думці, що востаннє слухала музику нормально (не просто фоном, а в навушниках з повною палітрою звуків та емоцій) ще до 24-го клятого дня... Спробую ❤️
"Успіх не остаточний, невдачі не фатальні, значення має лише мужність продовжувати" - Черчіль колись говорив :)
Валера Дорович, Дякую. Чудова цитата ❤️
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати