Оновлення не буде! Дізнайтесь, чому...

Гадаю, мої читачі вже встигли звикнути, що щоранку о 9.00 з'являється нова глава роману "ТРИНАДЦЯТИЙ ПРИНЦ", регулярно, мов філіжанка гарячої кави. Та все міняється, і завтра оновлення НЕ буде. Прошу не засмучуватись. Просто розпочинаю нову романтичну історію, задуману вже давно, та до якої все руки не доходили. А вона все просилася, гукала мене...

Отже, зустрічайте! На Вас чекає "КАВ'ЯРНЯ "ТРИ КОТИ"  разом із суворим на вигляд, та добрим усередині, босом, трьома котами - Масею, Малюком та Мишкою, які мають реальні прототипи (он, нявчать на кухні), та власницею котів, простою та щирою україночкою, яка опинилася у важкій ситуації, та як ніхто інший заслуговує щастя.

Уривочок ловіть!

Сіра блискавка метнулась зигзагом по кухні, зносячи по дорозі усе, що зустрічалося на шляху. Мій любий Масечка! Він же зараз або вдариться, або застрибне на гарячу плиту та обпечеться, або ще якось травмується! Хай лусне той день, коли я взагалі принесла до цієї клятої кав’ярні своїх котиків!

- Стій! Любий! Киць-киць!

От, так і знала! Буць!  Бідолашка врізався у холодильник, впав у миску з борошном, через що задня половина його тепер стала біла, вискочив, струсився так, що борошно туманом повисло у повітрі, і продовжив гру-шоу під назвою «Спіймай котика».

Буць! Це вже ми з босом збилися, тільки ж я нижча, от і вцілила йому лобом у око. Ненароком же ж!  Та він зиркнув на мене таким злим оком, одним, бо друге швидко запливало.

Ой! Нічого не сказав, не встиг, бо Масечка звалив кавоварку. Все. Якщо зламалася – я до пенсії рабинею буду у цій кав’ярні! Маю спіймати тваринку раніше, ніж це зробить бос, бо він його вб’є за ту кавомашину. І за погризений святковий торт… І за підбите око… І за увесь цей гармидер.

Ми одночас кинулись до кавомашини, ледве знов не збилися, та котик вже чкурнув в інший бік. Забрався під шафу, я на підлогу впала, намагаючись дістати стрибунця, а він вже вискочив з іншого боку.

Та коли ж у нього батарейка сяде?!

 Здається, вморився таки, скочив на робочий стіл-тумбу, що розмістився посеред кухні, і робить вигляд, ніби нічого й не трапилось. Сидить, вмиває мордочку, щедро вимазану  масляним кремом.

Тільки не злякати… Тихо-тихо рачки підбираюсь до столу, повільно підіймаюсь і з жахом бачу, що з того боку так само підбирається до нього бос. Зараз же Мася злякається і знов бігати почне!..

Кидаюсь, розкривши обійми, щоб першою ухопити нещасного котика, і… Масечки вже й близько немає, а я хапаю боса, який теж намагався спіймати сірого. І сама потрапляю в його обійми. А ще ми знов стикаємось головами, тільки незрозумілим чином губи боса тицяються в мої. Щоправда він чомусь не жахається цього, а затримується... Щось відбувається фантастичне, бо губи боса живуть своїм життям, ніжно пестять мої, зминають чуттєво. І метелики здіймаються та кружляють не тільки в животі, а, здається, в усій кав’ярні.

А наступної миті ми розлітаємось, збентежені, у різні боки.

З трьома котами буде весело! "ТРИНАДЦЯТИЙ ПРИНЦ" Я не кидаю, буду тепер чередувати з новою історією ( планую, черед день, а там як вийде))).