«апогей» завершений!

Моя книга "Під Місячним Сяйвом. Апогей" дописана!
 

Я безмежно рада, що нарешті закінчила її. Дуже довго боялася завершати її, та врешті змогла. Останній розділ був злегка напружений і епічний, проте класний. Епілог вийшов для мене дуже ніжний та емоційний. Я обожнюю його. Обожнюю свою книгу. Обожнюю своїх персонажів. Обожнюю свою історію. 
 

Тепер я можу приступити до останньої, третьої книги, що матиме назву "Червоний місяць". Останньої. Ця книга завершить мою подорож Підводним разом із його мешканцями і коханцями. Не хочу розлучатися із цією історією. Тому намагатимусь розтягувати її написання якнайдовше! Або ні)))

 

Жодних спойлерів у блозі!)))

 

Можливо, я трохи ділитимусь своїми ідеями та іншими цікавинками у своєму Телеграм-каналі "Хайтен власною персоною". А ще я, буває, читаю там книжки і ділюся своїми враженнями. 
 

Пролог до третьої книги вже написаний. Тепер думатиму над розділами)))

 

Гарного дня))

 

Юльчік. 
 

Просто Юльчік))

0 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
Інші блоги
Я наважився.
Таки я наважився взяти участь в конкурсі жахів. Я подумав, в раптом мені повезе і я все ж наберу потрібну кількість рч. Ну такий собі недосяжний квест. І чому б не спробувати дійсно. Тому моя новинка вже вийде першого
Вона навчилася плакати мовчки
Сьогодні у «В рахунок боргу» вийшла частина, яку мені самій було непросто писати. У ній Деймон нарешті дізнається, що насправді відбувалося з Емілі в домі Рейнів. І серед усього, що розповідає Еллен, мене найбільше
Мою "Сказанку" порекомендували :)
Кілька днів тому "Сказанку про Крижаного Звіра" порекомендували читачам, а я тільки зараз дійшла поділитися цією приємністю )) Щиро дякую "Кіт Анатолій" за рекомендацію та підтримку! Такі моменти дуже
творча криза чи це нормально?☺️
Любі мої, сподіваюся, не в однієї мене так. ❤️ Іноді сідаєш писати — і слова самі лягають на сторінку. Сцена народжується так легко, що не встигаєш за власними думками. А іноді дивишся на порожній екран, не можеш написати
Міфи власними очима: те, чого ви могли не знати
Іноді ловлю себе на думці, що найбільше вводить в оману не якісь там міфи, а звичка нічого не роздивлятися та бажання зупинитися на розумінні чогось на рівні шкільного підручника. Ну є там якісь міфи. Є пантеон. У кожного
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше