Слава Україні!
Мої любі читачі, а може потенційні читачі, вже у вівторок вийде остання глава та епілог. Я покинула цю історію рік тому. Вагітність, яка супроводжувалась токсикозом на телефон, смерть найулюбленішої бабусі. Це все повністю зв'язало мене, не хотілось ні писати, ні читати. Пізніше, я потроху почала писати, доня народилася спокійною і давала час для творчості. Після 24, я видалила більшість своїх початих історій, не знаю навіщо. Але у березні повернулась до "Чужого життя" і слова самі собою лягали на рядки. Я рада, що не вимучила з себе ту історію, а дописала її зараз. На мій погляд вона не погана, але оцінювати вам.
В інстаграмі голосування, обираємо нову обкладинку, долучайтесь!
2 коментаря
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиТак, 24 число всіх змінило, і заставило думати та поводити себе по іншому.... А історія дуже зворушлива моментами навіть здається , що гг з реального світу))))))))❤
Kv Kv (Julia Lime), Для мене 24 майже нічого не змінило, в тому плані, що я і так розуміла, що в нас хворі на голову сусіди. Я вже чекала чоловіка з війни, їздила до нього і коли потяг стояв у Волновасі, чула вибухи. Мене змінив 2014, а 24 тільки підлило масла в багаття моєї ненависті.
А за такий відгук, красно дякую! Для мене важливо, щоб персонажі відчувалися «живими» і я рада, що зусіла так передати))❤️
Дякую вам за чудову історію. Справді гарна книга, я чекала з превеликим нетерпінням продовження. Натхненнячка вам і багато щасливих та позитивних подій.
Любов Віщак Кропива, Дякую! Мені надзвичайно приємно❤️
Сподіваюсь вам сподобається наступна, там теж трохи містики)
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати