Про новинку й не тільки ;)

Доброго дня, шановні читачи.

Запрошую вас до своєї новинки
"Пограймо в маму з татом"

На цей раз не фентезі, а сучасний любовний роман. Історія дуже ніжна, тепла та чуттєва. А ще весела та легка. Хоча... сподіваюсь деяким читачам вдасться розгадати, що саме я намагалась донести. 


dMzh1qQQ7oFsx9TqnDGT3-Nb0c753JklfjUj83oB0HOzrzNy_gP4JjRf8f1OD-jKEdVRvdhpAyWTbpGzh5rTOLxSpuDKaqi6bXGZFqrBO2eu20GJ5zYg_VgW78IBw1TjD0WZbXbD-hNithp3Qyj51g0

— Тобто, — повільно та зосереджено вимовляє Макс, — ти хочеш, щоб я поцілував її?

— Так, — маленька пустунка по-діловому складає ручки на грудях і примхливо смикає носиком. — По-справжньому. Не просто цом-цом у щічку, а як тато цілує маму, коли вони не у сварці.

— Машенько, — розгублено бурмочу я, не знаючи, як відмовити дитину від її витівки.

А ще молюся, щоб Макс не повернувся зараз у мій бік. Якщо він побачить, як у мене горять щоки, то це буде катастрофа.

— Може, ми відкладемо цю частину гри на потім? Не думаю, що твій тато цілував маму, відразу як ти народилася.

— Цілував! — дівчинка вперто надує пухкі щічки. — Він мені це розповідав. Як тільки я народилася, то він одразу маму й поцілував. І до цього він її цілував. Інакше як би я народилася?

Залізна логіка. Тільки як пояснити чотирирічній дитині, що гра — це одне, а реальний поцілунок — зовсім інше.

Тим більше із цим чоловіком.

Я й так не знаю, куди очі подіти, коли він заходить до кімнати. Як дурепа починаю заїкатися у відповідь на банальне «добрий ранок». А варто Максу випадково доторкнутися до мене, дихання перехоплює так, що, здається, весь світ перевертається.

Але я, на відміну від дитини, чудово розумію, що мені до Макса як землі до неба.

Хто я? Лише рядовий дизайнер, проєктант, художник-невдаха.

А він…

Ех, Єлько, дурепа ти, та й годі. Мало обпалювалася? Забудь, не по тобі цей чоловік.

— Розумієш, Машко, — Макс сідає перед дівчинкою навпочіпки та бере її за руки, — якщо ти хочеш, щоб поцілунок був по-справжньому, то й все інше має бути по-справжньому. Ну там, квіти, цукерки, побачення…

— Ти маєш рацію, — мала хмуриться і задумливо закушує губку. І в ту ж мить дуже серйозно продовжує: — Будемо все робити по-справжньому.

Що? Яке по-справжньому? Та вони обоє збожеволіли!

Щоб читати далі тисни на ці слова.

 

Анотація:

Не всі полюбляють шоколад.
Він гарний, багатий, розумний і може дозволити собі все,що завгодно.
Я — простий дизайнер, художник-невдаха по життю.
Все, що нас пов'язує, це гра, затіяна однією маленькою дівчинкою. Ми обидва не можемо відмовитись від участі в ній. І обидва розуміємо, що проста дитяча витівка стала для нас пасткою.
Чи справжні наші почуття, чи ми просто граємо в те, чого нам обом бракує в реальному житті? Чи зуміємо ми повірити один одному й… собі?
Життя все розставить на свої місця. Але де я опинюся, коли все закінчиться?

 

І ще маленьке попередження ;)

На сьгодні це моя третя книга, яка викладається на букнет. Проте вам, шановні читачі, не треба перейматися, що так забагато впроцесників. Усі ці три книги завершені й викладаються строго згідно заявленого розкладу.

Також прошу вас не забувати ставити лайки, коментувати та обов'язково підписуватися на автора натиснувши відповідку кнопочку на авторській сторінці, даби не пропустити новини. А до наступної новини залишилося не так вже й багато часу ;)

0 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
Інші блоги
Варто чи ні? Потребую вашої думки
Останнім часом все частіше замислююсь над озвучкою власний творів. І от, нарешті спробувала. Я жодним чином не диктор і не драматична актриса, я зашпортуюсь за складні слова і навіть не можу оцінити чи відповідає тембр
Візуалізація! Герої "Королівства любовних трунків"
Вузлики придворних інтриг та почуттів королівського двору фейрі міцніше переплітаються, а я підготувала для вас підбірку візуалізації героїв моєї новинки - Королівство любовних трунків! Стелла фор Лунар - головна героїня,
Привіт
Привіт мої зайчики. Довго мене не було, але потроху буду писати, редагувати... Змінила деякі назви до книг. Хочу принаймні завершити книги які заморожені. Перша історія буде про Соломію та Мирона, яку хочу редагувати і кидати
Трішки роздумів.
Дорогі мої, хочу трішки поділитися з вами своїми роздумами... По-перше, я в тупику свого життя, не знаю, що саме відбувається, але з цим поступово розберемось. По-друге, я пишу. Активно, адже поставила собі дедлайн і хочу до нього
Я дізналась одну неприємну річ
Можливо, для когось це не грає ролі, а для мене це вбивство моєї праці. Мої твори і так бескоштовні і читачів не так багато. Бачити їх на інших ресурсах, без дозволу це катастрофа. Якщо на початку мого шляху статистика була
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше