В житті так не буває... Подібне часто чую від скептиків і людей, що між книгою і телевізором віддають перевагу останньому. Буцімто, навіщо то читати про ідеалізовані відносини та щасливі закінчення, якщо воно приносить лише розчарування. Ну що тут скажеш... Не всі мої книги закінчуються хеппі ендом (Принаймі не в першій частині)))) ). А якщо серйозно, то в буденній холодній реальності, звісно, все куди складніше і печальніше. Не завжди знаходиться прекрасний принц, що в складній ситуації з'явиться на дорогій тачці і все порішає. Іноді доводиться, вхопившись за Божу руку і сціпивши зуби вилазити з багна самій. Ти не завжди така дотепна і красива, як головна героїня,  а твій головний герой може так і не перетворитися з чудовиська на людину. А навіщо перетворюватися, якщо знайдеться та, хто прийме його таким. Не всі дітки нажаль знаходять повноцінну сім'ю і не всі відчими/мачухи люблячі. Так, цей світ, несправедливий, жорстокий і аморальний. Але ж його творимо МИ!

Та зараз не про те... Книги дають надію... Що все може закінчитися добре, а якщо зараз не так, то може це просто фінал першої частини дилогії? Є можливіть хоч на деякий час зануритися в паралельну реальність і розслабитися, щось взяти для себе, зробити висновки, а подекуди і подивитися на себе збоку.

А як вважаєте ви?