900 причин для радості. Спойлер.

Привіт, дорогі читачі.

Сьогодні маю гарний настрій і хочу просто поділитися ним із вами. У вас таке буває? Сподіваюся, що так.

Одна з причин моєї радості - це саме ви! Так, без перебільшення. Неабияк тішить той факт, що вже понад 900 людей відстежують мою творчість. Хоча, за той час, що я є на Букнет, деякі автори зібрали вже набагато більші групи шанувальників. Але стараюся не зациклюватися на цьому, не порівнювати себе з кимось. У кожного свій шлях, свої можливості і таланти. Радію тими досягненнями, які є.

Особливо приємно те, що більшість відстежувачів моєї сторінки — це живі, реальні читачі, які люблять саме такі і подібні твори, як я пишу. Багато з вас повертаються знову і знову, щоб прочитати, а деколи і нагородити ще котрусь із моїх книг. А є й ті, хто зі мною від перших сторінок. Це найвища похвала для мене. Тому

Дякую! Величезне дякую, мої дорогі!

Хочу і далі старатися для вас і для себе, щоб було цікаво.

Зараз події у моїй новинці саме наближаються до місця, де почнуться подорожі. Спробую оживити в цій історії свої власні спогади з красивих місць, де побувала і передати вам всю неповторну атмосферу мальовничих замків, парків і міст. Сподіваюся, мені це вдасться. А ще, звісно ж, хочу приправити все це емоційною романтикою. Як вам такі плани?

А поки що, прямо завтра, героїню чекають неабиякі пристрасті. Ділюся невеличким уривком:

 

̶  Ірко... — важко видихнула Ліля, побачивши, як гостя вже наминає за столом. Стала зі шваброю в руках і строго промовила:

̶  Я рахую до 2 і щоб духу твого тут не було! Не наривайся! Бо дістанеш шваброю по своїх модних кучерях! Так і бути, сир забирай, коли вже надгризла! Голота...

   Ірка скривилася, помацала рукою свою пишну, світлу шевелюру.

̶  Не вірю. Ти ж не будеш мене бити. Лілька, це ж не по-науковому, ти що? — зухвало хихикнула.

̶ Нічого, і так згодиться! Геть! Бо виб’ю всі коронки, які тобі вставляла! — замахнулася палицею швабри. Дівка таки відбігла до дверей.

̶   Ей! Не бий! Я ж з миром! — перелякано вигукнула.

̶  От і добре! Йди з миром! Бо зараз поправлю макіяж! — гаркнула Ліля і махнула мопом перед очима модниці. От же окаянна! Не здихаєшся її!

 

 Будь ласка, і далі залишайтеся зі мною. Разом легше долати негатив і відволікатися від сумних реалій. Не здаємося. Твердо вірю, що попереду в нас буде багато чудового.

Тримаймося, дівчата і хлопці (знаю, що й ви є серед моїх читачів і це особливо приємно).

Хай все у нас буде гаразд. )))))

З любов’ю, Лана Іссан.

 

2 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти

Дуже гарна цифра, впевнена, що кількість читачів і далі ростиме! Успіхів вам, натхнення і море вдячних шанувальників)))

Показати 2 відповіді

Лана Іссан, Спасибі❤

avatar
Оля Пасічник
12.07.2022, 19:57:41

Вітаю! Ще трішки і тисяча! А про швабру вскучері то круто!

Лана Іссан
12.07.2022, 20:14:48

Оля Пасічник, Дякую. ))) Рада, що вам сподобалося. Завтра продовження. Сподіваюся, вам буде цікаво. Гарного вечора.

Інші блоги
Ми так не домовлялися...
В цей день ці гарні знижки для Вас, любі!!! Заволодій мною - До контракту входить все, що я забажаю, - бос нависає зверху, обпалює обличчя своїм диханням. - Ми так не домовлялися, - заперечливо хитаю головою, це занадто! -
Книга закінчена
Викладка Місто в спадок завершена. Хто не знає, книга безкоштовна. Це фентезі про хлопця, який одного разу одержав листа і дізнався, що йому належить дивний спадок — ціле місто. Правда, не в тому сенсі, про який можна
Блог подяки. Давайте подякуємо одне одному)
Вітаю кожного!) Не знаю, чи знайде цей блог свій куточок серед цікавеньких книжкових новинок, однак хотіла б приділити час тому, що ми частенько забуваємо в реальному житті. В кожного трапляються складнощі, неприємні моменти,
Як так?
Шикарна знижка сьогодні! Пастка для мажора - Як розплачуватимешся, крихітко? - Заганяє мене в кут і нависає зверху. - Ти зовсім здурів?! Я тобі нічого не винна! - Намагаюся ухилитися і проскочити повз хлопця. - Винна
Життєво.Емоційно.Відверто❤️максимальна знижка і...
— Ви щось забули, пане Лісовський? — кажу, не обертаючись. Бо ні бажання бачити його знову, ні відваги. Вони вийшли з кабінету хвилин зо десять тому і, я була у своєму праві підійти до вікна, що виходить на місто, аби
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше