Ділюсь новинами :)

Всім вітаннячко, дорогі читачі!

Спонтанно, але я таки вирішила взяти участь у конкурсі "Містичні дивовижі" зі своєю новинкою "Чужий спадок". Усіх, хто ще не встиг познайомитись з нею, запрошую до прочитання!

Буду рада, якщо поділитесь враженнями :)

Уривочок :)

— Ти де? Вилазь, чуєш? — почала зазирати під ліжко, по кутках, у шафу. — Де ти? Я не відчеплюсь! Я знайду тебе! Чуєш? Скарбнику!!! — крикнула на всю квартиру.

— І чого ти така галаслива?.. — почувся смішок зверху.

Різко підняла голову і побачила, що цей волохатий лежить на її шафі, закинувши руки під голову і дивлячись у стелю. Ніби на пляжі!

— Як ти туди заліз? — здивувалась.

— Та нічого складного, — прокрехтів у відповідь.

— Злазь, — кивнула Ірма.

— Не злізу, — абсолютно спокійно відповів.

— Як це, не злізеш? І, взагалі, я розмовляю з тобою! Ти хоч дивись на мене! — обурилась.

Зазвичай вона спокійна і врівноважена, але з появою цього чудовиська, почала втрачати стриманість.

— Отак — не злізу і все! І робитиму, що я хочу. Бачиш-но! Вона зі мною розмовляє… А я, коли не захочу, то й говорити з тобою не буду! Злодюга! — і зовсім повернувся до не спиною.

Та це вже край!

— Яка я тобі злодюга? Ти чого д мене прискіпався? Звідки взявся?

Але на цей раз відповіді не було. Він її ігнорує?

— Ну, стривай! Я тобі покажу! — сильніше затягнула пояс на халаті і швидко пішла н кухню.

Взявши кухонний табурет, качалку, повернулась до кімнати.

— Не злізе він! — стала на стілець. — Як дам зараз по хребту! — пригрозила качалкою.

І, варто зазначити, подіяло миттєво! Волохань не просто повернувся, а якось так спритно перемістився на підлогу… Ірма й моргнути не встигла.

— От чого ви, баби, завжди за качалку, кочергу, сковороду хапаєтесь? — ображено глянув.

— А в тебе манери взірцеві! — похитала головою Ірма.

— Мені можна. Я ж Скарбник! — розвів тонкі руки в сторони.

— То й що? Ти можеш пояснити, що відбувається?

— Як то що? Я — дух, який охороняє скарби, майно… Я караю тих, хто зазіхає на чуже. Тож зі злодіями можу поводитись, як заманеться! — хмикнув.

— Я нічого ні в кого не крала. Чого тобі треба? — не розуміла Ірма.

— Ну… Не крала, так, але чужу річ маєш. А я зобов’язався її охороняти. Тому, хочеш чи ні, а мої вибрики потерпиш! — знов всівся на ліжко.

Як у себе вдома!

— Які вибрики? — насторожилась дівчина.

— Ще не вирішив, — задумався. — Хотів полякати, та за десятиліття повної тиші відвик від криків, а в тебе голос такий, що я лисію! Подивимось, може, з розуму тебе зведу… Чи пожалію і дозволю повернути скарб власнику… — розмірковував.

— Який ще скарб? Про що мова? У мене нема скарбів! — змахнула руками Ірма.

— Нема! Авжеж! — реготнув. — А намисто? — блиснув зеленими очиськами.

— Намисто? — прошепотіла.

Відразу зрозуміла, про яке саме намисто йдеться.

— Намисто, — єхидно всміхаючись, повторив Скарбник.

— Я не крала його. Мені подарували, — виправдовувалась Ірма.

 — Тобі подарували крадене! Не пощастило, — засміявся.

— Якщо я поверну його, ти від мене відчепишся?

— Якщо повернеш, то я піду разом зі скарбом, — не зовсім виразно промугикав.

— Тоді я негайно поверну намисто! — рішуче заявила дівчина.

— Ну-ну… Спробуй. Чекатиму тебе тут! — і влігся на її подушку, вкрившись з головою.

 

Бажаю Вам приємно провести час з книгою!

3 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Єва Райн
11.07.2022, 21:38:10

Дуже атмосферно! Наша слов"янська міфо-демонологія надзвичайно багата, круто що така тема цієї історії. Успіху на конкурсі!

Показати 3 відповіді
Тая Стрельцова
11.07.2022, 22:55:00

Єва Райн, Саме так :))))

avatar
Каміла Дані
11.07.2022, 21:45:15

Бажаю успіху! Триматиму кулачки!

Тая Стрельцова
11.07.2022, 21:46:28

Каміла Дані, Дякую! :)

avatar
Елена Шевцова
11.07.2022, 21:20:00

Цікавий уривок, дякую!

Тая Стрельцова
11.07.2022, 21:20:30

Елена Шевцова, Будь ласка! :)

Інші блоги
Шантаж? Фіктивні стосунки? Різдвяні свята? О, так!
Привіт, любі Натхненники!!! Запрошую вас до своєї новинки Я знаю точно, що головного героя закортить стукнути! Готуйтеся до цього!!! Емоційно, гаряче, спокусливо… і водночас дуже ніжно, чуттєво та з затишком зимових
Новий рекорд по бібліотекам
Роман, в стилі темного, бойового, трішки епічного та еротично-романтичного(з дуже відвертими сценами) фентезі Втративший зібрав більше, ніж 300 додавань в бібліотеку. Дуже приємно, що викликає цікавість. За останій тиждень виправив
Аморальна новинка вже на букнет =) Любителі казок-
ЛЮБИТЕЛЯМ КАЗОК НЕ ЧИТАТИ!!!! Так-так, вам не почулось, саме "аморальна" =) Ну, такою її бачать деякі читачки. Що ж, я ніколи не казала, що пишу тільки ванільні казки. Я люблю писати про справжніх чоловіків з наших мрій(той
Треба визнати...
Треба визнати, що ми живемо в глибоко патріархальному суспільстві... Тут я не буду говорити про те, добре це чи погано. Просто потрібно усвідомлювати дійсність, якою вона є. І її наслідки. Попри активну боротьбу за рівні
Що робиться з підписниками?
Привіт всім! Дивна якась історія відбувається з моїми підписниками. Зазвичай у авторів вони більшають, а в мене навпаки зменшуються. Ось такий парадокс. Можливо це збій системи, бо чула на сайті таке буває. А може причини
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше