Кожне слово - відлуння

Коли починаєш читати твір про цифровий світ, то очікуєш чого завгодно, але не того, що знову повернешся у лютий. Життя дійсно поділилося на "до" 24 та "після". І не лише в героя "Сорок перше лютого", а в кожного з нас. Не знаю, скільки знадобиться ще часу, щоби спогади стали блідими, чи взагалі зникла, але, чесно кажучи, вже й не впевнена, що хочу, щоб так сталося. Кілька місяців тому - так, але зараз... Краще ампутація кінцівки, ніж постійне гниття живої плоті. А з таким сусідом - це одне й те саме.

Ром, не знаю як ти це зробив, але мені доводилося кілька разів відкладати це коротеньке оповідання - занадто живими були картинки перед очима, а емоції героя - копіювали все те, що було з кожним з нас. Це те, що "стосується кожного", хай би як заїжджено не звучала ця фраза. 

Вибачте, напевно, тепер ви вважаєте, що це сумне оповідання про смерть та сльози? Ні, зовсім ні. Особисто для мене воно мало сіре забарвлення, адже такою була природа наприкінці зими, такого кольору укриття зсередини, і такими стають випалені орчою технікою дороги. Але це оповідання про мовчазну боротьбу, коли робиш усе, щоб допомогти іншим, і щоразу нагадуєш собі, що зараз не час сваритися, навіть якщо терпіння вже не лишилося. Герой живе з гаджетом у руках, і виринає з цифрового світу лише тоді, коли потрібно реально щось зробити корисне. Знайомо, чи не так? 

Дякую, це неймовірна історія. Наче фрагмент з життя, але читаєш його, наче переглядаєш світлину з минулого, про яку навіть і не знав. Не розумів, що її зробили й зберегли.

Однозначно рекомендую.

3 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Лео Нур
11.07.2022, 19:34:44

Дуже влучно сказано.

Олена Блашкун
11.07.2022, 20:40:35

Лео Нур, Дякую)

avatar
Рома Аріведерчі
11.07.2022, 14:50:31

❤️ Дякую, неочікувано, але відчуваю авторське щастя - від усвідомлення що читач відчув саме те, що хотілося передати.

Показати 4 відповіді
Рома Аріведерчі
11.07.2022, 16:52:03

Олена Блашкун, ❤️

avatar
Каміла Дані
11.07.2022, 10:03:28

Гарна книга! Однозначно рекомендую!

Показати 4 відповіді
Рома Аріведерчі
11.07.2022, 16:09:58

Олена Блашкун, Приблизний вигляд є в артах до "Наснись, повернись" і "Залишитись, не можна покинути". Хоча найбільше Марсель з цієї історії схожий на персонажа з "Кохання не купити". За характером і підходом до життя )

Інші блоги
Я знайшла її!
Готувала рекламний ролик про "Адикцію" сюди і полізла шукати референси. Листаючи картинки, я обирала за зачісками, уявляючи свою героїню. Одна припала до душі, тому я перевела погляд на обличчя й побачила,
І Все-Таки Греки Були! ❤️
Сьогодні о 21:00 на вас чекає епілог романтичної комедії «Дві дівчини, море... і жодного грека»! Ця сонячна подорож, повна пригод, кумедних ситуацій, несподіванок і романтики, добігає кінця. Час дізнатися, чим завершиться
Анонс! Син Колишнього!
Син Колишнього Мені сорок два. Йому — двадцять. А його батько — чоловік, якого я колись кохала і який двадцять три роки тому мене зрадив. Я давно перестала бути тією дівчиною, яка вірить красивим словам. Тепер
Я переїжджаю на нову сторінку
Друзі, дякую, що читаєте мої історії.Відтепер я публікуюся під повним псевдонімом Ссаі Морок, на новій сторінці. Це та сама людина й ті самі історії.Книги з цієї сторінки переїжджають туди: «Забагато кориці», «Наречена для
Досьє на ректора та відео-сюрприз!
Мій особистий шпійон проник у архіви Академії та зміг видобути нам секретні особисті справи! Подивимося, що приховує від нас ректор? ;) Як вам ця неординарна особистість? Інтригує, чи не так? Якщо ви раптом пропустили
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше