Друга частинна, довгоочікуванної історії, про відьму - Анастасію із нашого світу, та Генерала Великої Імперії Разіс - Артура! 

Історія кохання, як їм не втратити одне одного і до кінця залишитись разом, вам і потрібно буде дізнатись у цій книзі. Нарешті історія завершенна і я вже можу відкрити для вас продовження! Через печальні події в нашій країїні, написання історії затягулось на більший проміжок часу ніж я очікувала.

Ви уже знаєте багато, але по переду на них, а також нас, як споглядачів зі сторони, чекають пригоди та неочікуванні події. Не забувайте, що по переду на Артура чекає небезпечна місія і на наших закоханих випаде випробовевання. Пережити розлуку на тривалий час. Насті доведеться самій впоратись із зависницями та супернецею, захистити себе та дочекатись свого нареченого. А ось, на Артура уже чатують вороги і тільки привід вони й чекали, щоб нанести удар. 

Відкрию вам трішки завісу того, що іще чекає на нас усіх: перше справжне побаченя уже заплановане Артуром і він тільки чекає слушної нагоди, щоб запросити свою Пиріжку; далі буде мить печалі, за якою одразу ж настане неймовірне щастя, Настя і Артур неочікуванно одне для одного обзаведуться рідною людиною і хто ж це буде, вам доведеться дізнатись самостійно.

Думаю ваш інтерес уже достатньо підігрівся, тому на цьому я закінчу.

Розпочну викладати розповідь я з наступного тижня 16.07.22 р. непропустіть. Розпорядок буде такий: субота і неділя дні викладки по одній главі. Нажаль частіше у мене просто не буде змоги. Сподіваюсь ви счасливі настільки ж сильно як і я. І ще на останок солоденького невеличкий уривок із історії:

- Покажи. Покажи будь ласка. Ну Артурчик! - я нила немов маленька дівчинка ігноруючи усмішки Артура і поблажливі погляди немов дорослого на невгамовне дитя витівки якого йому на радість.
- Гаразд. Ось дивись тільки не чіпай. - Він поставив кошики і розтегнув сорочку, починаючи її знімати.
- Чому це?- я насупилась тим неміння не змогла згаїти можливість помилуватися тілом коханого. Одне іншому не заважає.
- Зіб'ється аура і перенесення буде збоїти, а це дуже небезпечно доведеться налаштовувати новий маячок.- повчально пояснив він, залишаючись з голим торсом.
- Зрозуміло .- що нічого не зрозуміло та й пофіг. Зараз мене цікавить дещо інше. Я прям бачу як по моєму підборіддю тече слинка з розкритого рота. Я вже потяглась рукою до налитих м'язів щоб насолодитися їхньою пружністю але мене перехопили і потяглися вгору і вбік рівно до плеча.
- Трохи не там Анастасія. - хрипко прокоментував свої та мої дії Артур.
Простеживши за рукою я побачила красивий браслет, що переливається всіма кольорами веселки, з рубіном посередині щільно охоплюючий біцепс.
- Гарно.- шепнула торкаючись до шкіри поряд з прикрасою, не забуваючи про недоторканність цього предмета. Зрозуміло, чому він одягнув його там під сорочкою і камзолом ніхто не зможе торкнутися дуже зручний вибір.

Ось і все, чекаю вас на наступному тижні у своїй історії. До скорих зустрічей і бережіть себе! Нехай, вдача супроводжує вас всюди і печаль оминає дугою!