Чому мить не може зупинитись?

Роздуми 1.

Чому мить не може зупинитись? Чимало щасливих моментів хотілось би поставити на «стоп» чи програвати їх знову і знову, безліч разів, мов дурник при цьому посміхаючись. І нехай увесь світ зачекає, залишиться поза межами мого маленького радісного простору. Його турботам не місце у моїй голові, у моєму житті.
Я – маленька деталь вселюдського механізму буття. Від мене мало що залежить, але чомусь увесь час здається, ніби світ сприймає мене за ворога і намагається зруйнувати все, що для мене є важливим. Саме тому хотілось би потонути у тих прекрасних моментах, коли все зайве і неважливе сіріє на фоні мільйонів барв і кольорів, що мене оточують. Абстрагуватись від масового негативу і тягот повсякденних турбот, що затягують у рутину зневіри, знесилення і навіть депресії.
Сон подекуди легший за реальність. Часом ці два підпростори важко відрізнити один від одного. Вони – це взаємопродовження, це кільце, що не можна розірвати, це вічність, якій підкорюється наша свідомість. Не можливо віддати перевагу чомусь одному, адже не буває нічого вічного: ні сну, ні життя. У нас немає права вибору, тому що так велів проживати столітнє життя всемогутній усесвіт, такими нас створив Усевишній, такі бар’єри встановила природа…
Щастя по-справжньому відчувається лише тоді, коли пізнається смак протилежного. Від цього залежить цінність тих численних моментів, які хотілось би програвати вічно. Коли щось відбувається регулярно, воно швидко починає набридати, стає буденним, дерев’яно-сірим і безформним, затягує нас у знайомі рутинні шляхи меланхолії, і так по кругу.
Саме тому неприємності, часом, потрібно сприймати з німою байдужістю і розумінням. Вони прислані нам з метою піднесення й увиразнення щастя. Після гірких ліків і звичайна вода здається солодкою. Так і з нашим життям: після довгої холодної зими обов’язково приходить барвисте літо, і, навпаки, після спекотних, втомливих днів, настає зимова морозна свіжість. Стали би ми по-справжньому цінувати багатство рослинного світу і казкову красу чарівних сніжинок, роками проживаючи одну-єдину пору року?...