Нова частина на #Букнет

«Казки Заповідного лісу. Ядвіга.»

– Навмисно відро біля дверей поставила? - посміхнувся Василь, трохи посвітлівши обличчям, і ближче до них підійшов.

- Так, знала, що хвіст свій намилиш і куди теж здогадувалася. Натура у вас така, - зітхнула Ядвіга. - Іди давай, Василю. Я за годину тобі зілля з інструкцією занесу, будеш випоювати занозу свою. На плиті їжа стоятиме для тебе і для неї. Їй зараз тільки легке та ріденьке можна. Одяг її червоного кольору я спалила, поки в моїй одежі походить. Усе червоного кольору протягом року не носити, взагалі не носити. І ще, княже, надумаєш біля її ліжка вовком сидіти, так і знай, я до тебе бліх підселю, голодних, злих, замучишся виводити.

- Яда, - обурився Василь.

- Що Яда? Ти сім років не міг з нею поговорити, ну добре спочатку маленька була, ну а потім-то? Їй же вже двадцять два, чи вона досі для тебе маленька? - обурилася Ядвіга. - Один псиною навколо своєї істинної пари ходить, друга рибою до свого обранця припливає. Один одного кращий, мови не маєте, та ні, ви мізків не маєте!

- А рибою хто припливав? - здивувався перевертень.

- Воно тобі не треба, про свої вчинки краще думай, - зітхнула Ядвіга.

– А я дивлюся вас привітати можна? - вовк розглядав зап'ястя Ядвіги і на Фініста подивився, посміхнувся.

- Себе привітай, - уїдливо сказала Ядвіга. - Іди давай, Василю. Я відчуваю, що у Лікі сон неспокійний став, прокидається, а вона й так натерпілася, їй нервувати зараз не можна. Прийміть себе, тоді розкажете, що з вами сталося. У мене три доби пробудете, потім можеш дівчину до себе забирати, врахуй їй зараз потрібний спокій.

Казки Заповідного лісу. Ядвіга.

#казки #фентезі #фентезікохання #гумор #книги #читати #читатимодно #читатиукраїнською #книгиукраина #книгионлайн #букнетукраїна #букнет #books #booknetua #booknet #bookstagram