Коли спекотно не тільки за вікном

Любовний роман "Ставка на принца" майже добіг екватора і спекотно не тільки за вікном, а й у романі.  Інтриги зав'язалися у тугий вузол, вороги не сплять, а у серці бурлить кохання. З такої нагоди, я вирішила поділитися шматочком:


"Побачивши Мартіна на землі, швидко опустилася на коліна і почала оглядати рану грудей, поблизу серця, з якої щедро текла кров. Потрібно її перев’язати, але не знайшовши нічого відповідного, кинджалом, що дав принц, розрізала низ своєї сукні та туго стисла поранення нею. Підвела погляд на бліде обличчя і його губи ледь чутно прошепотіли:
- Аделіно! Я… - далі замовк, йому ставало важче дихати, він наче задихався. Не могла бачити Мартіна у такому стані, з моїх очей потекли сльози, крізь які я намагалася заспокоїти хворого:
- Все буде добре, чуєш? Ми переживемо цю біду разом, – схопила його за руку. – Треба перенести принца в карету, хутчіше.
На диво охоронці послухалися і виконали мій наказ. Звідкись з`явився Алан. Добре, що прибув у потрібну мить, можна не хвилюватися, він зробить все, щоб допомогти Мартіну. Підбіг до мене та поцікавився, що трапилося. Я крізь сльози не змогла пояснити, всі думки були зайняті принцом. На щастя, поки я сідала в карету та вмощувала Мартіна, про все розповів один з охоронців. Ми розмістили хворого на лавці, яка для нього явно закоротка, і підібгавши ноги, ледь помістився на ній. Подушки не знайшлося, тож я сіла поруч та поклала його голову собі на коліна, хоч буде м’якше. Руками притримувала його. Почула як Алан віддав наказ якнайшвидше їхати до палацу. Коні рушили в дорогу.
Я намагалася заспокоїтися і не плакати. Казала Мартіну, який стис мою руку, що все буде добре, ми скоро приїдемо до палацу де допоможе лікар. Знала, що до столиці їхати ще декілька годин, а тепер час тягнувся особливо довго. Рана все ще не припиняла кровоточити. Я не могла втрати Мартіна, не розуміла як же це - жити без нього. Навіть на відстані, але я мусила бачити його, чути солодкий голос, знати, що він живий і байдуже, що його серце належить іншій. Нехай одружується з Жозефіною, чи навіть з Клементіною, тільки хай живе. Сумно подивилася у його темні очі, на такі омріяні вуста, на мужні руки, що недавно обіймали мене і несподівано для себе зрозуміла, що кохаю Мартіна. Це не захоплення, як я раніше вважала, а справжнє кохання. Не розуміла, коли ж я встигла, цього не мало статися. Зараз він був найціннішим для мене, все на світі віддала б за нього. Він намагався щось сказати, та бачачи як важко це зробити, я перебила його:
- Тсс, не треба слів, скажеш коли видужаєш, ще трохи й ми будемо вдома. Ми ще зі сміхом згадуватимемо цю подію на твоєму весіллі.
У самої краялося серце. Відчула як на мить сильніше стиснув мою руку, проте все ж не відпустив. Не стрималась, нахилилася до його обличчя і поцілувала у гарячий лоб, а потім у таку ж гарячу щоку".
Продовження ТУТ


rltt8MDCoae2BOKTzxc4ONCM4lF5mJgKeJKF0MLb86zMB3LF4g-7mc42nmxKxC3ULIdgBhlMg_RZka-FxiXOYOOrHx1mg7l8URpq_gBxLaNrX0k1zoHeuK3EZfEAdtE7TKwuLdfzGxOrKZN4kqA


KsU0FCTXmhB2LhId_b1UBmzf7YAp6KM0X2OJAwDAtwYpPQSWquzijd1arPtyXb50fPSOESoizUgFQ2aJecl-Cpni5dcttpAt5bLEOXtn5xEZ84ub_VK3QUkYi9WMvxVoNGfaivqrUwCRJ8cJH5o

До речі, вчора стартувало моє фантастичне оповідання "Тіло напрокат", буду рада, якщо долучитеся до читання.

4 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Каміла Дані
29.06.2022, 21:18:40

Якраз наздоганяю вас, ще трішки))

Каміла Дані, Ми почекаємо:) Дякую!

avatar
Рома Аріведерчі
29.06.2022, 21:06:57

Уже половина? Нічого собі, а наче вчора почалося. І все так непевно у героїні.
Оповідання на конкурс гарно задумано, цікаво, як закінчиться.

Рома Аріведерчі, Майже половина. Так, у героїні складається все зовсім не так, як вона планувала.
В оповіданні герой дізнається таке, про що раніще не підозрював:) Дякую!

avatar
Анна Пахомова
29.06.2022, 20:38:50

Які гарні ілюстрації, атмосферно так)

Анна Пахомова, Ти ж знаєш, як я люблю істрації:) Дякую, що завітала!

avatar
Елена Нечипорук
29.06.2022, 15:45:31

Просто в нетерплячці!!! Що далі??? Хто..??? ❤❤❤

Елена Нечипорук, Далі Аделіні буде не просто. А хто, дізнаємося пізніше. Дякую за увагу до книги!

Інші блоги
Він попросив її народити йому дитину…
Вітаю, любі читачки і читачі! Він — чоловік її сестри, якого вона терпіти не може. Але все між ними змінюється, коли вона погоджується на його пропозицію… Купуйте роман «Під серцем і в серці» сьогодні
Де ви, мої читачі?
Привіт, мої любі читачі! Час від часу я зазираю на сторінку своєї книги й ловлю себе на думці: а де ж ви поділися? Розумію, що зараз усім непросто. Життя підкидає безліч проблем і приводів для хвилювань, тому читання
А ви змогли б піти?
Уявіть, що перед вами дзеркало. За склом ваша кухня, знайомі фіранки, улюблена чашка і кіт, який ображено відвертається, бо вас давно не було вдома. Досить простягнути руку, і ви вдома. Але за спиною в цей час лишається
Трохи про мою історію
Привіт, друзі! Хочу трохи розповісти про одну зі своїх робіт, яку я написав приблизно пів року тому. Це новела — невелика за формою, але зі своїм світом, героями, подіями та історією, яка поступово розкривається
Як гадаєте, що у скриньці?
А минуле матері вперто нагадує про себе. Кіра знайшла ще дещо, що може змінити хід подій. Як гадаєте, що у скриньці? (Щойно відчула себе ведучою шоу "Що? Де? Коли?", ахахах) PS. Не хочу забігати наперед, але насправді
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше