Відьмина служба підтримки. Новий розділ.
Додала ще один розділ) Будь ласка, підтримайте цю книгу)
— Ело! - закричала стійка, вітально дзвонячи келихами на поличках. - Ти прийшла! А ми тут без тебе вже напилися... І навіть встигли попустувати наславу. Он Арчі обіймають піввечора витончені красуні, бажаючи втішити нещасного. А мене геть, кожен третій...- стійка відволіклася, поглядаючи на відвідувача - Красень, у синій сорочці, ти хоч морду свою витри, перш ніж звалюватися на мої пишні груди!
— Та вони ж дерев'яні! - пробурмотів клієнт, вмостившись щокою на стільню. Від подібної образи Люся обурилася і закричала:
— Зате мої! Нема чого слини свої розпускати на моїх дівчаток! Свїх відрости спершу, а потім чужі критикуй! У самого мабуть маленькі, а на мої намовляєш!
— Люсь, він чоловік, - натякнула я стійці на те, що у нього грудей бути не може. Але мабуть стійка теж уже була п'яна вщент. - Вгамуйся.
3 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиДякую за проду
Сергій, Дякую, що читаєте)
Цікаве фентезі, прочитала на одному диханні і дуже чекаю на продовження.
Лиза Громова, Дякую)
Дякую за проду! Дуже цікава книга, читаю із задоволенням!
Ольга Волынчук, Будь ласка, рада, що вам сподобалось)
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати