Додала ще один розділ) Будь ласка, підтримайте цю книгу) 

Прочитати можна тут

— Ело! - закричала стійка, вітально дзвонячи келихами на поличках. - Ти прийшла! А ми тут без тебе вже напилися... І навіть встигли попустувати наславу. Он Арчі обіймають піввечора витончені красуні, бажаючи втішити нещасного. А мене геть, кожен третій...- стійка відволіклася, поглядаючи на відвідувача - Красень, у синій сорочці, ти хоч морду свою витри, перш ніж звалюватися на мої пишні груди!

— Та вони ж дерев'яні! - пробурмотів клієнт, вмостившись щокою на стільню. Від подібної образи Люся обурилася і закричала:

— Зате мої! Нема чого слини свої розпускати на моїх дівчаток! Свїх відрости спершу, а потім чужі критикуй! У самого мабуть маленькі, а на мої намовляєш!

— Люсь, він чоловік, - натякнула я стійці на те, що у нього грудей бути не може. Але мабуть стійка теж уже була п'яна вщент. - Вгамуйся.