Сісти не на той потяг щоб змінити життя
А ви сідали не в той потяг? Якщо "так", то це сталося випадково чи з певною метою? - Поділіться своєю сторією.
Певно в мене зараз полетять тапки: хто ж сідає в не той потяг цілеспрямовано?
Прибережіть тапки))) Є люди, які саме так і роблять. Збирають невеличкий дорожній рюкзак і сідають у перший ліпший потяг. Не роздумуючи. Просто навмання. Для чого їм це? - Вони отримують насолоду.
Колись читала про такий метод перевантаження себе та свого життя. Просто сісти в потяг та їхати до крайньої зупинки. Ну, або ж до випадкової, яка вже досить далеко від вашого міста.
Подорожуючи таким чином ви ніколи не знаєте, що саме на вас чекає. Які пригоди, краєвиди чи знайомства. (для тих хто звик планувати все до дрібниць - то певно жах))) ) Саме так ви можете перезавантажитись, набратись натхнення, а можливо й знайти справжнє кохання. Саме так в моєму романі "Ти завжди будеш в моїх обіймах" сталося з головним героєм - Денисом. Він абсолютно випадково сів не в той потяг. І завдяки цьому зустрів кохану.
Прочитати історію кохання Дениса ви можете за посиланням https://booknet.com/.../ti-zavzhdi-budesh-v-moh-obimah
P.S. У мене не було такого, щоб я сіла не в той потяг. Хоча вже задумувалась над таким. Але я була свідком, коли під час одного з фестивалів хлопці-боксери допомагали сісти друзям на потяг. В той самий час на пероні стояв інший потяг - у протилежну сторону. Поїзди вирушили водночас. Хлопці повертаються до вокзалу та запитують, коли їх потяг. Як виявилось, той інший потяг і був їхнім. Та хлопці не засмутились, а сказали, що це просто можливість познайомитись з новим містом.
3 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиЦікавий спосіб пізнати світ і людей) це ідеально робити в Європі, пам'ятаю, щось схоже було і в мене, але це було випадково, зате цікаво) деколи нам варто відірватись від системи в якій ми живемо і злетіти кожному до своїх умовних небес)
Vladyslav Derda, Точно))))
З точки зору ментально здорової людини помилково сісти в потяг, що йде в протилежну сторону або взагалі сісти на літак у стані овоча - то одне. Про це багато совкових історій від "Людини неуважної" до отої комедії, що її раніше показували на Новий рік. А от сісти навмання, а не на якийсь "той" поїзд - зовсім інший стан, намір і настрій. І про такий поїзд не можна сказати, що він "не той". Про це писав ще Керрол в "Алісі".
Рома Аріведерчі, )))
На жаль, зараз просто неможливо сісти не на той потяг))) Якщо не помиляюся, то пасажири проходять дворазову перевірку їхніх квитків (під час посадки й після того, як поїзд рушає). У крайньому випадку, навіть якщо вдасться оминути провідника, то пасажир, який купив квиток на те місце, де ти сидиш, точно тебе викине)))
А от потяг метро - зовсім інша справа))) В мене було дуже багато разів, коли я випадково потрапляла не на ту станцію)))) Всі доволі безглузді))) Мене чомусь завжди тягне вийти там, куди їде найбільша кількість людей у вагоні))) А ще дуже часто пишу саме у метро, тож можу задуматися й опинитися за двадцять станцій від потрібної)))) Дивно, але коли обдумую сюжет, цілком легко можу пересісти на іншу гілку метро й навіть не помітити цього)
Проте якось було, що з подругою поїхали на інший кінець Києва просто так))) Тоді й справді було неочікуване знайомство, але ми від нього заледве спекалися))) Кумедна історія була...)))
У Вас дуже цікаві блоги)))
Netaly McKenzie, Можливо)))
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати