Яка ваша улюблена сцена?
Привіт любі!
Сьогодні я хотіла б запитати у вас, які ж ваші улюблені сцени в книгах. Ну, знаєте, ті, що змушують серце тремтіти, а дихання - завмирати. Впевнена - в кожного автора в кожній його книзі є така. Але мені цікаво було б почути й думку читачів) Діліться досвідом) Чекаю на спойлери)))
Почну, певно, перша)
Чомусь на думку одразу спадає "Спаринг з любов'ю". Обожнюю момент, коли Діма та Аріна застрягають в ліфті, і хлопець сповідується їй. Усвідомлення того, що багато років поспіль помилялася, надовго змушує дівчину замовкнути. Ненавидіти покидька легко, а як ненавидіти того, хто шкодує про свій вчинок?...
У "Він мене дістав. Вона мене дістала" серце завмирало тоді, коли Алекс віз Ніку до себе додому. Вони обоє багато чого дізналися про Суворова та його родину, й ця правда була болючішою, за садна. Чоловік вже розуміє, що нікому не дозволить більше ображати ту, кого покохав попри всі перепони й вмовляння. І все це під музику Ludovico Einaudi – Una Mattina (впевнена, що ви чули її у фільмі "1+1. Недоторкані").
Ну а з "До біса моду!" зовсім просто - це сцена бійки (чи, радше, побиття) Антона та Андрія. Дольський усвідомлює, що робить, але егоїзм та зверхнє ставлення до дівчат в минулому, адже у його житті з'явилася Мішель. Заради свого маленького вовченяти, своєї коханої дівчинки ладен піти на все. Бо усвідомлює, що влип у кохання по самі вуха. Це боляче, але не може інакше - мусить захистити її від усього.
А тепер чекаю на ваші історії) Які сцени та у яких книжках змусили вас з нетерпінням перечитувати один і той самий момент?
3 коментаря
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиВ "Любов не в моді" відверта розмова на дивані, символічний подарунок Андрій на прощання та звісно спів Мішель в кінці книги
В "До біса моду" найбільш емоційна для мене сцена в клубі, де вони "оголили свої почуття"
Oleksandra, мі-і-і-і-і....))) Так, ви обрали найніжніші та найвідвертіші емоційно сцени) Дякую, що поділилися)))
В "Любов не в моді" бійка на природі і ситуація в поліцейській дільниці, я так за Мішель переживала, що в перечитувала декілька раз. А стосовно "До біса моду" , то тут багато моментів, а перші , які прийшли в голову це їхня зустріч перша за довгий період на криші; другий момент, коли Андрій з відпустки до неї приїхав, і налякав її; ще один, коли він готовився до зустрічі з нею в Києві, поцілунок, це перечитувала, такий милий цей Андрій. А взагалі ще багато моментів, бо нещодавно тільки прочитала.
"Я не можу тебе любити" момент їхньої зустрічі в лікарні, коли героїня його знайшла, і момент коли дізналася про вагітність.
"Він мене дістав. Вона мене дістала" коли вони жили разом і почалися перші прояви освідчення в почуттях, це був вже майже кінець, але я так довго цього чекала, що перечитувала.
"Спаринг з любов'ю" момент з ліфтом, теж зачепив і прогулянка з собакою, після клубу.
Це ті моменти, які в першу чергу згадалися. Але я часто перечитую книги, які мені подобаються, ваші в тому ж числі, і тоді появляються інші ситуації на які в першу чергу не звернула увагу, або ж просто на той момент була зацікавлена іншим. Наснаги вам і побільше читачів)
Antonina Koval, Дякую)))
дуже приємно таке читати)) Рада, що у книжках знайшлося так багато моментів, які змусили вас переживати приємні (сподіваюся) ємоції)))
А щодо Алекса та Ніки, то вони так довго опиралися власним почуттям через ставлення до Сергія, що потім навіть шансів не лишилося на те, що ще сумніватимемуться)))
Привіт привіт) якщо говорити про твої книги, то мені запам'яталась поїздка на море Віоли та Макса з "Перевиховання матусиного синочка", момент, коли Ніка дізналась, як вона втратила дитину з "Він мене дістав. Вона мене дістала" з серії "Любов не в моді" запам'яталось як Андрій вчив їздити Мішу і їхня відверта розмова ще в першій книзі, коли Андрій розказав про проблеми в сім'ї.
А з "Академія відступників" чомусь найбільше запам'ятався момент, коли Ріна покалічила Ская (я відчула, що вони обоє змінились в ту мить)
Тобто якщо коротко то мені подобаються моменти, де відбуваються внутрішня зміна в героях або вони розуміють щось таке, що раніше не знали)
А загалом люблю ще дуже епілоги, іноді навіть реву, якщо прикіпіоа до героїв)
В моїх книгах чомусь всі такі моменти відбуваються вдома на кухні)) в героїв в один момент щось клацає в голові))
До речі, класна ідея з блогом)
Тіа Кузь, Дякую) рада, що сподобалася) Ще б читачів сюди побільше притягти)))
Так, такі моменти - рушій історії, і вони круті) Можна переживати їх сотню разів, і все одно буде мало) Частенько в мене вони ще й "підкріплені" певною музикою і то... о...це просто вибух в голові)))
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати