Що відчуває викладачка, яка цілий рік стримувала в серці кохання до студента? Щастя, звісно ж…

Новий розділ уже на сайті! 

Уривочок:

"Асю розбудив телефонний дзвінок, що лунав десь з коридору. Вона розплющила очі, не розуміючи, хто змінив їй рингтон. Але відчувши на собі дещо важку чоловічу руку одразу ж згадала минулу ніч й усміхнулася, дивлячись на Андрія, що досі мирно спав. В тілі приємно жевріло щастя, а шкіра аж вібрувала від пережитої ночі.

Глянула на годинник, що стояв біля ліжка й зрозуміла, що пора вставати та збиратися на роботу. Будити хлопця не збиралася, однак щойно спробувала обережно зняти з себе його руку, як Андрій заворушився, швидко притиснув Асю до себе та навіть поклав голову на її плече, цьомнувши ніжно шию.

– Ні, не пущу, – сказав сонним голосом, не розплющуючи очей. До чого ж це виявилося приємним!

– Але мені на роботу, – спробувала вирватися, всупереч своєму бажанню.

– Мені байдуже. Напиши, що ти захворіла..."

Якщо ви ще досі не приєдналися, то можете це зробити, клікнувши ТУТ!