"Хеппі-енд" чи ж навпаки?

Вітаю всіх! Нещодавно довелось розмірковувати над тим, що краще в книзі

"хеппі-енд" чи ж навпаки?

Напевно, на це не можна відповісти однозначно.

В першу чергу, кожен очікує щось своє від прочитаної книги. Подібно до цього автор бачить в своєму творі свій кінець. Іноді буває важко, зокрема для читача, коли його погляди не збігаються з поглядами автора, бо у кожного своє бачення фіналу. До прикладу, надія на щасливий фінал іноді розбивається так само, як морські шторми розбиваються об скелі, утворюючи вибух води, який можна порівняти з виром емоцій, які викликані якоюсь сумною (не обов'язково) для читача подією, наприклад смертю головного героя. В даному випадку, можна відчути емоційне протиріччя: з одного боку, розуміння того, що так все могло б закінчитися, було, тому доведеться прийняти це, а з іншого - хочеться щось змінити, виникає почуття несправедливості, особливо, якщо головний герой імпонував читачу. Буває, що таке протиріччя викликається і у щасливому фіналі. Тому тут найголовніше - логічність. Вбивство в кінці твору персонажа, аби зробити "неочікуваний" безглуздий фінал, наврядчи можна назвати гарним кінцем, хоча, як для кого.

По-друге, скільки людей, стільки й думок.  Хтось любить лише щасливий кінець в книгах, бо не хочеться отримати порцію негативу, якого і так вистачає комусь в житті. Комусь навпаки подобається нещасливий фінал: трагічний кінець завжди запам'ятовується, змушує задуматися, обдумати знову всі події книги, аби зрозуміти, що стало причиною такого закінчення. Не завжди це так і все дуууже індивідуально. 

Ще, як варіант закінчення твору, може бути відкритий фінал. Тобто історія не закінчилась і попереду у неї невідоме майбутнє. Але мені особисто не подобається така неоднозначність в деяких творах з відкритим фіналом. Хоч, у такий спосіб, створюється гарний простір для роздумів, засмучує лиш те, що не завжди зрозуміло, що автор хотів донести.

Не могла не згадати також альтернативний варіант фіналу, який нещодавно зустрічався у книгах, це кінець у двох епілогах: один - щасливий, інший - навпаки. Тут читач обирає те, що йому до вподоби.

В усіх випадках найголовніше, аби просто не "злили кінець". Тут вже знову важлива логічність в сюжеті.

Особисто я віддаю перевагу чомусь середньому між щасливим та трагічним фіналами. Щоб щось закінчилося добре, а щось не дуже. Бо є різні герої, з різним життєвим досвідом, становленням, з різними перешкодами у своєму житті тощо. Та й для кожного слово "щастя" набуває свого значення.

На цю тему, напевно, можна ще багато чого написати. Але мені було б не менш цікаво дізнатись,

що думають про це інші та чому віддають перевагу?