Капітан поліції vs дике дівча Новинка!
Вітаю, шановні люди!
Цьогоріч в Одесі курортний сезон специфічний. І якщо вже не йметься прогулятись по замінованому пляжу, то шукайте на піску сліди велосипедних шин і по тому маршруту сміливо йдіть. Звісно, це жарт (насправді одесити не жартують, ми так живемо). Серйозно, не ходіть на заміновані пляжі, гуляйте одеськими парками й проспектами, там, де відбуваються події з книги «Моя зона комфорту».
Це історія про мить. Тоді, коли починаєш виокремлювати певні слова, жести, вподобання людини, якій симпатизуєш. Коли проводжаєш поглядом його/її марку авто. Коли чуєш улюблену пісню, перевіряєш чи є в меню улюблений напій, супишся, слідкуючи за схожою ходою. Коли розумієш, що інша людина стає частиною твого життя.
Одного вечора героїня роману — приязна дівчина Руслана, повечеряла на свою голову з симпатичним капітаном поліції. Й на тому був би кінець, бо виявилося, що вони абсолютно різні. Але обоє відчайдушно вчепились у єдину причину для подальшого спілкування — музику.
Отож, спекотна Одеса, дівчина, яка полюбляє короткі сукенки й постійно насуплений капітан патрульної поліції. О, і звісно, їхнє величезне бажання бути разом, у одній зоні комфорту.
Як іти на поступки й чи варто це робити дізнаєтесь, читаючи атмосферну новинку.
Запрошую
«Моя зона комфорту»
4 коментаря
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиОбмеження не дали змогу завершити думку, тому пишу знову. Опис музики був неспроста, я хочу розібратися і пізнати нашого складного героя більш ближче і ось, що мені спало на думку. Якщо Богдану подобається така не проста музика, то можливо він відчуває глибоку міжособистісну втрату, наприклад, розрив відносин чи інше потрясіння. Я припускаю, що сумна музика замінює ці втрачені відносини. Такі люди, як наш герой порівнюють її з емпатичним другом – тим, хто справді розуміє, через що він пройшов. Звісно, що це моє суб"єктивне переконання, насправді дещо може бути іншим, але мені герой цікавий, бо в його поведінці є те, що мені близьке. Що саме ще не розгадала, можливо до завершення історії все проясниться, а може навпаки,- виникне, ще більше запитань. Поживемо і дізнаємося, чим вся ця історія із музикою завершиться. Дякую, мій любий авторе за нову книгу, це моє і я, як риба в ньому купаюся.
Nina Tololo, Ааа, не можу коментувати, але обіцяю, всі запитання матимуть відповіді)))) А може й ні))) Може капітан Ткачук так і залишиться зітканим із складнощів))))
Сьогодні пишу комент вдруге, нажаль під книгою зник (комп і досі не хоче зі мною дружити)... Кажуть музика, яку ми слухаємо, може навіть розповісти, хто ми та який у нас характер.Музика,- це звуки, які теж перебувають в "стосунках": в частотних, тональних та ритмічних. Коли ми слухаємо мелодію, мозок намагається спрогнозувати, що буде далі. Нам подобається цей процес. Чим складніша музика, тим важче мозку спрогнозувати хід мелодії. Інколи вона заходить настільки далеко, що ви вже не відчуваєте, де ця мелодія, з якої все починалося. Та якщо людям вдається вгадати мотив, навіть у непрогнозованій джазовій музиці, то в цей момент можуть виникати дуже сильні "мурашки". По-перше, не всі люблять музику, яку важко спрогнозувати. Тому не всім подобається джаз. По-друге, ми по-різному мислимо. Одним зазвичай подобається музика, в якій можна простежити закономірності та чіткий ритмічний малюнок. Це, наприклад, рок. А інші -емпати обирають абсолютно протилежне, ім більше до душі лаунж, джаз, етно. Це музика, в якій немає чіткого ритму.Емпати сприймають музику цілісно. Відомо, що люди, які люблять джаз, відкриті до нового досвіду.
Nina Tololo, Досліджень про вплив музики, про формування смаку ще в утробі, про зв'язок з психопортретом є сила силенна. Мене зацікавив момент популярності "Ой, у лузі" після виконання Хливнюка. Її переспівують у всьому світі. Тому що вона символічна саме для українців? Чи тому що пісня зрозуміла кожному патріоту своєї країни? Якщо музика це потужний зв'язуючий елемент, здатний об'єднувати континенти, країни, країну, чи під силу їй поєднати два протилежні світи. Адже кожна людина — Всесвіт зі своїми законами, дотримання яких робить можливим її комфортне існування. Всі ми знаємо й розуміємо особливості психотипів, чули про важливість врахування елементарних потреб так званої "зони комфорту" людини. У книзі не розглядаються "чисті" представники інтроверсії та екставерсії. Таких в принципі не існує. Але світи героїв створені з урахуванням типових ознак для обох психотипів. І крок за межу власного світу іноді неможливий з точки зору цілісності середовища існування.
Цікава новинка! Дякую❤
Людмила Гончарова, Дякую вам за увагу ❤️
Ахаа))) бачу тепер всім подобаються полісмени)))
Успіху новинці люба❤❤❤
Каміла Дані, Я теж здивована різким стрибком такої цікавості. Тішить, що Одеси стає більше на сайті, бо пам'ятаю, колись все відбувалось у Києві))) Дякую за побажання!
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати