Повернення і майбутні плани на Букнеті

Вітаю усіх читачів та авторів Букнету!

Від часу мого останнього запису в блозі минув майже місяць і я нарешті знайшла в собі сили на новий. Минулого разу писала про свої улюблені міста в Україні й планувала наступний допис з другою частиною свого невеликого списку. Але... Мала багато переживань і втоми, не могла зібрати себе докупи і написати хоч щось. Та книга "Записки мандрівниці" продовжувала виходити тут, розділ за розділом, вже з більшим інтервалом у публікаціях, але продовжувала. Та найкраще те, що її знаходили нові читачі, що мене особливо тішило в ті моменти, коли я все ж заходила на Букнет! Рада з того, що книга в мене готова і тепер лиш публікується, бо якби я писала її зараз, відчувала б страшенний тиск від того, що так довго немає продовження! Можливо тому я й боюсь публікувати тут щось незавершене...

До речі, сьогодні хочу поговорити саме про це. Я пишу не тільки про подорожі й автобіографічне. Пишу прозу й лірику - віршами іноді ділюсь на своїх сторінках в соцмережах. А от з прозою трохи важче - здебільшого пишу коротке щось - оповідання, новели, образки - й навіть не знаю чи знайде щось подібне відгук тут, на Букнеті. В мене є багато завершених маленьких творів, якими я могла б тут поділитись))) Напишіть, будь ласка, чи любите Ви коротку прозу й чи цікаво Вам було б отримати щось таке від мене.

Окрім короткої прози маю одну почату й незавершену повість, яку боюсь публікувати тут власне через незакінченість. Хоча історія там чудова! Пам'ятаю, що писала початок дуже натхненно й швидко, а потім відволіклась на справи буденні, думала повернутись, але ні. Тепер знову думками з тією історією. Сподіваюсь, що знайду іскру для продовження й почну ділитись нею тут. Якщо коротко про початкову ідею сюжету - пошук себе й свого місця в житті, побудова стосунків з навколишніми й, звісно, подорожі))) Була б рада почути про Ваш досвід (якщо такий є) публікації твору в процесі написання - бо мені щось дуже страшно так робити.

І наостанок скажу про блог. Сподіваюсь, наступного разу (і він буде скоро) поділюсь-таки другою частиною своїх улюблених міст України! Спойлер: це Харків, Херсон й Ужгород. А поки я готую допис, Ви можете прочитати про них у моїй книзі))

Дякую за Ваші час та увагу!

Бережіть себе!

0 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
Інші блоги
Розділ 27 "Талісману обраної"
Нью потрапляє до обителі Жриць Світла і розмовляє з Амайєю. Водночас героїня отримує пам'ять Омеа, у якій зберігаються події, що відбувалися у Храмі Світла та на східному континенті протягом останніх століть. - Мене
Візуалізація Демида
Усім привіт! Я обіцяла візуалізацію Демида й Аріни, а вийшла відеолізація. Але так навіть краще. Мені здається, вийшло стовідсоткове потрапляння в образ них обох. Такий залипаючий ролик зробили мені креативники! Єдине
Доброї ночі!
Всім вітання! Я маю сьогодні знижку на цю книгу. Хто бажає? Зрадник. Ми тебе (не) пробачимо. - Це моя дитина?! Моя? - Колишній безжально наступає, а я сильніше притискаю малюка до грудей. - Ти не маєш жодного відношення до
Ти завжди будеш тільки моєю дівчинкою...
Ось така от шикарна знижка сьогодні) Одержимість Юсупова - Ти завжди будеш тільки моєю дівчинкою, - залізна хватка його рук на талії. Хрипкий голос, від якого я раніше божеволіла. - Ти сам подарував мені свободу, - заперечливо
Ще декілька годин знижки!)
Вітаю! Щиро запрошую на знижечку! Хто ще не знайомий з найчуттєвішою та найемоційнішою історією з усіх мною написаних "Грози в пустелі" - запрошую!) У нас тут #сітки долі #зв'язок на одну ніч #вагітність #від
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше