Додано
23.05.22 13:21:12
Знижка на вендету, всі гроші Тарасу на передову)
Привіт, всі гроші, які сьогодні поступлять з продажу роману "Особиста вендета" по знижці, як і всі інші за цей рік, що були і що будуть, поки йде війна, я повністю відправлю моєму співавтору Тарасу Мельнику, який зараз служить у ВСУ і захищає нас всіх.
"Особиста вендета" - особливий роман, мій перший, написаний в співавторстві, і єдиний зі співавторських, де я пишу за дівчинку, а співавтор мій - хлопець, і пише, відповідно, за хлопця.
"Особиста вендета" - це суміш ненависті двох до однієї людини, саме звідси ця назва.
Спочатку Марину і Сергія поєднає жага помсти, а потім - сильні почуття. Обидва мають зранені душі, обом дуже важко довіритись комусь, особливо коли на них відкривається справжнє полювання... На шляху до здійснення вендети, вони будуть змушені діяти спільно, щоб раз і назавжди вирішити свої справи та почати нове життя. Однак, що виявиться важливішим: бажана помста, чи почуття?... Кожен з них буде змушений обирати.
(тут є картинка, якщо не бачите - поновіть сторінку)
***
Холод Влада
3527
відслідковують
Інші блоги
В цей день ці гарні знижки для Вас, любі!!! Заволодій мною - До контракту входить все, що я забажаю, - бос нависає зверху, обпалює обличчя своїм диханням.
- Ми так не домовлялися, - заперечливо хитаю головою, це занадто!
-
Викладка Місто в спадок завершена. Хто не знає, книга безкоштовна. Це фентезі про хлопця, який одного разу одержав листа і дізнався, що йому належить дивний спадок — ціле місто. Правда, не в тому сенсі, про який можна
Вітаю кожного!) Не знаю, чи знайде цей блог свій куточок серед цікавеньких книжкових новинок, однак хотіла б приділити час тому, що ми частенько забуваємо в реальному житті. В кожного трапляються складнощі, неприємні моменти,
Шикарна знижка сьогодні! Пастка для мажора - Як розплачуватимешся, крихітко? - Заганяє мене в кут і нависає зверху. - Ти зовсім здурів?! Я тобі нічого не винна! - Намагаюся ухилитися і проскочити повз хлопця. - Винна
— Ви щось забули, пане Лісовський? — кажу, не обертаючись. Бо ні бажання бачити його знову, ні відваги.
Вони вийшли з кабінету хвилин зо десять тому і, я була у своєму праві підійти до вікна, що виходить на місто, аби
2 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиЗабираю собі... Дякую, нехай хлопці та дівчата всі повернуться додому... :-***
Юлія Чупило, Дякую за підтримку, так, наша країна — непереможна, доки у нас є наші герої та героїні, нехай Бог їх оберігає.
Ооо!!! То такий вихор пригод і почуттів!!! ❤❤❤
Елена Нечипорук, дякую, Олено, дуже радію, що книга так припала до душі))) Для мене вона дуже особлива))))
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати