Новинка від колеги, яка не лишить вас байдужими. Дуже гаряче і шалено!! Протистояння героїв і цікавий розвиток подій. Все це і більше чекає на вас.

"ШАЛЕНА ЖІНКА ТА БОС-НЕДОУМОК

https://booknet.com/uk/book/shalena-zhnka-ta-bos-nedoumok-b394326

Владний бос, підлегла із характером…

Він звик бути головним всюди, підкорювати будь-кого, хто опиняється поруч. А жінки для нього – взагалі особи другого сорту. З ними можна тільки бавитися та приємно проводити час.

Вона категорично не підкоряється нікому. Життя навчило її захищатися та не вірити людям. Довіритися можна тільки тому, в кому впевнена на сто відсотків.

До чого призведе зіткнення двох таких сильних та неспокійних характерів?

– Бовдур!

– Істеричко!

Такий обмін «люб’язностями» із шефом відбувся сьогодні далеко не в перше. Кров Кейт закипіла від обурення. Цей недоумок в черговий раз зумів вивести її із себе. На годиннику був лише початок дев'ятої. Більшість «офісного планктону» їх компанії ще тільки-тільки сповзалася на робочі місця. А Кейт вже думала про те, як не прибити свого боса до кінця робочого дня. Цей нахаба явно вважав, що оскільки є також і власником цієї компанії, то йому дозволено взагалі все.

– Ох, подругу. Що? Знову? – Сьюзі, блондинка з пишними кучерями і великими блакитними очима, запливла до їхнього із Кейт кабінету та пірнула на своє робоче місце. – Хоч би ви нарешті «від'юзали» один одного. Може тоді обидва заспокоїтесь.

– Та що ти таке кажеш? З глузду з'їхала чи що? Я його ненавиджу. Яке тут «від'юзали»? Він мене дратує, бістить, мене від нього верне. Єдине бажання, яке він викликає – це стукнути чимось важким. Доречі, я у нього викликаю такі саме емоції.

– Так… так… – посміхнулася С'юзі і звела очи догори. – Але чомусь й досі не звільнив тебе за всі твої «приємні» епітети на його адресу. Кому ще він дозволяє таке? Ви майже рік обмінюєтеся такими люб’язностями. За законами логіки та ділового етикету тебе вже давно мали би звільнити із скандалом. А що ми бачимо? Плюєтеся один в одного отрутою, як змії, але ніхто тебе не звільняє. І ти, до речі, теж не біжиш із фірми.

– Це нічого не змінює. Тим більше, що і він теж не дуже фільтрує що каже мені. Чому тоді я маю мовчати? Та зараз! Не дочекається. А не дозволяє комусь подібне тільки тому, що більше ніхто не ризикує так з ним розмовляти. Це ж тільки я не боюся ні його самого, ні звільнення, бо без роботи точно не залишусь. На його біду, я все ж таки цінний фахівець. Роботу свою виконую ідеально. Не причепишся. І прибуток його компанії даю вагомий. Так що це просто чистий розрахунок з його боку.

У цей момент в дверях з'явився той самий бос, кинув на них похмурий, дуже недобрий погляд і гаркнув:

– Годі ляси точити, пліткарки! Не почнете працювати – звільню!