Існує стереотип, що любовні романи це лише для закоханих дівчат. Мовляв, читають задля розваги та відсутності заняття. Але стереотип просто залишається стереотипом. Насправді в реальному житті все по іншому. Дослідження показали, що багато дорослих, самореалізованих, освічених та розумних жінок читаю романи про кохання. Звісно, під тиском тих же ж стереотипів, багато з них не зізнаються про це відкрито. Водночас статистика продаж у різних країнах світу, свідчить про те, що любовні романи є одним з найпопулярніших жанрів літератури. Як люблять говорити маркетологи, попит породжує пропозицію. І кожного року з'являються нові твори про кохання.
 

Що ж є такого привабливого у любовних романах?

По перше - розвантаження мозку. Завдяки читанню любовних романів ви відволікаєтеся від зайвих думок, клопотів та навантажень. Ви просто читаєте. Тут не потрібно розв'язувати заплутані вбивства, як у трилерах. Або ж задумуватися про правильність тверджень в роздумах чи судженнях фактів представлених серйозною літературою. Звісно, такі моменти можуть з'являтися і в любовних романах, але це не є основним сюжетом твору. Загалом, схоже відсторонення від дійсності ми робимо кожного дня бездумно гортаючи стрічку у соціальних мережах. Як на мене - любовний роман краща альтернатива зависанню в соцмережах.

По друге - чоловік мрії прямо перед вами. Звісно, реальні чоловіки завжди поруч. Але у мріях кожен будував свій ідеал. І знайти його на сторінках книг значно простіше, ніж в реальному житті. А як чудово читати історії в яких вродливі, брутальні чоловіки недоступні для багатьох, але заради коханої перевертають гори! 

По третє - різноманіття історій та сюжетів. Ще один поширений стереотип, що любовні романи одноманітні та схожі один на одного. Насправді різноманітність історій зашкалює. Але завжди в центрі історії кохання. Ну і щасливий кінець. Він є майже завжди. Так-так, "майже". Не всі любовні романи закінчуються щасливим закінченням. Упс, порушили ще один стереотип)))

По четверте - ще один доволі поширений стереотип - це те, що любовні романи є низькосортовими, без літературної цінності та написані другорядними письменниками. Насправді все не так.  Так само як існує різноманіття сюжетів, так і існує багато талановитих письменників. І вони пишуть легко й не вимушено та водночас якісно. Чимало романів, читаючи які читач сміється та плаче, відчуває усі емоції героїв. Хіба неякісний твір може змусити повірити героям? І зрештою, невже другорядний автор зможе так передати свій задум?

По п'яте - секс. Ми пройшли той час, коли про нього не говорять. Про нього говорять. І чим відкритішим стає суспільство, тим відкритіше автори пишуть про нього. Інколи еротичні сцени є тією перчинкою, яку читач чекає найбільше) Ну і як тут не пригадати, що герої романів ідеальні коханці, які знають як доставити жінці насолоди без зайвих слів. Інколи й цілу ніч без сну)

По-шосте - кохання. Власне це те, без чого цей жанр існувати не може. Кожен вірить в кохання яке проходить крізь терни. В реальному житті хтось піддається мріям, хтось пригадує власну історію кохання, а хтось проживає її паралельно зі своєю реальністю. Хай там як, в усі  часи тема кохання була актуальною. І якщо є попит на такі історії, то і є пропозиції. І читач стане свідком ще не одної захопливої історії про кохання.

Принагідно запрошую поринути у світ неймовірної історії кохання Джейкоба та Меггі

https://booknet.com/uk/book/lerd-dav-slovo-b393638...

А як гадаєте Ви, що привабливого є в історіях про кохання?

І як на вашу думку завершиться історія Джейкоба та Меггі:  щасливим кінцем із поєднанням пари чи кожен піде шляхом, яким вони йшли до тієї самої зустрічі?