Я не поет, але до кінця війни буде збірка

Може і тутешнім сподобається, — подумав я.

Хочу поділитися двома віршами, що прийшли за час війни. Вони трохи популярні в дискорд-серверах, де я тусуюсь, але не більше.

Дисклеймер!

Вірші є виключно мистецьким вибриком і не несуть міжнаціональної ворожнечі.

Перший вірш я написав після звільнення Київської області.

Герої гинуть в битві за свободу.

Раби ж вмирають за солодкий чай.

В страху́ покласти шию на колоду,

Життя кладем за рідний край.

Нена́висть полонила думку.

Замінив горілий порох душі весняний аромат.

Живий - як мертвий, живий у смутку,

Змінив поет перо на автомат.

Змінились погляди в очах,

Змінились теми у віршах,

Змінились долі по неволі,

Та не змінилась сила волі.

За диявольським наказом,

Мов тварини хворі сказом,

Принесли страждання нам.

Милосердя ворогам?

У попіл перетворені міста і закатовані тіла.

Старі померли, не сховалась дітвора.

Про милосердя просить Бог?

Ми мо́лимо, щоб ворог здох.

Згадали ми, якого кольору чорти,

Чо́го вартують брати,

Для яких безчестя - честь, у безсовісній війні.

Милосердя просить Бог для безжальної русні?

О ні! Феміді зав'яжіть ще й руки

В комплект пов'язці на очах,

Щоб ворогів безкарно покарали

Й поховали у березових гробах.

Збудуйте но́ве коло в пеклі

І на шиї киньте петлі

Тим московським "господам".

А милосердя, Боже, прошу дати нам.

Другий вірш з'явився після перегляду тік токів, де росіяни кічаться: "У нас в квартире газ, а  вас?", а українці тих на місце ставлять.

В квартире сахар есть у нас. Это раз.

Есть зеркало, есть ванна, простите, унитаз.

Есть флейта, скрипка, фортепиано, бас,

Стиралки, утюги и польский “контрабас”.

Есть красавицы и в профиль и в анфас.

Есть армия. Не фарс.

Известен всем наш украинский ас.

Мечты, свобода и даже планы есть на Марс.

С нами мир, Роха́н и Эдора́с,

Гендальф, Бог, Євген Карась.

Не у нас лишь Крым и родненький Донбасс

Пока не сдохнет русский… Без рифмы. На этот раз.

Генералов нет у нас,

Что отдают команду “на́смерть” восемнадцать раз!

Мы не садим на бутылки таз,

У нас есть гордость. А у вас лишь газ.

Дякую за увагу;)