Слава Україні, шановне панство, і доброї ночі всім, хто натрапив на цей блог.

Я дуже рідко з’являюся тут, тому що взяла творчу перерву, але зараз є нагода. Хочу попередити про те, що я почала редакцію першої книги «Все одно ти будеш мій». Книга була написана мною ще у далекому 2016 році (капець, влітку їй «стукне» 6), виклала її на Букнеті наприкінці 2019 у майже незміненому варіанті, і каюсь, що тільки зараз сіла за її повну вичитку і редакцію, бо побачила стрімке зростання переглядів на ній. Тому, якщо бачите, що до книги додаються символи, змінюються фрази у діалогах, то знайте, що то все коректується) За тиждень я встигла відредагувати пролог + 20 глав. Думаю, що мінімум такий самий відрізок часу, може трохи більший (бо я ще в цей момент пишу курсову роботу, і дороблюю реферати по навчанню) знадобиться мені для того, щоби вичитати й переписати ще 26 глав. Коротко кажучи, постараюся закінчити редакцію якнайскоріше, щоби вам не впадали в око грубі граматичні/лексичні помилки.

І ще одне, про що мушу згадати. Я хотіла б радіти зараз, адже сьогодні книга перетнула позначку у більш ніж 550 000 переглядів, а у рейтингу ми з 149 місця за два дні піднялися на 40, але зважаючи на ситуацію в нашій країні, я не можу цього зробити так, як хотілось би. Єдине, що хочу, так це подякувати вам, читачі, за те, що обираєте мої книги та читаєте їх у такий нелегкий для нас усіх час. Я сподіваюся, що книги хоча б на трішки можуть відволікти вас від жорстокої реальності, тому стараюся дописувати діалоги у «Все одно ти будеш мій», щоби книга читалася довше і цікавіше. Можливо навіть подумаю над тим, щоби опублікувати декілька розділів нової книги «на пробу», в жанрі фентезі (це зовсім новий напрям для мене), яку я почала писати незадовго до війни. Проте, поки що мій основний фокус – це закінчення редакції, волонтерство і захист курсової. А там уже, як вийде. На жаль, після того, як почалася повномасштабна війна, я перестала думати наперед.

Щиро сподіваюся на те, що кожен із вас зараз у безпечному місці.
Ми обов’язково переможемо. Це лише питання часу.

Люблю вас. Завжди ваша Джейн Лоурен.

P.S. Якраз поки перечитувала цей текст, увімкнулася сирена. Тому викладаю цей блог - і в укриття :( 
Ніби знак, щоби я попередила вас про те, щоби ви не нехтували повітряними тривогами. Бережіть себе.