Слава Україні!
Коли я починала писати конкурсну книгу, то вона мені здавалася часом моторошною. Я намагалася не перегнути з описом мертвої людини. А тепер, після цього місяця, мені хочеться видалити її з "жахів". Те, що відбувається в наших прекрасних містах, в Маріуполі, Харкові, Чернігові та інших, це... гірше будь-яких жахів. Мені навіть бракує слів описати це. Дуже хочеться, щоб всі наші діти ніколи цього не знали. Щоб шестирічний племінник, граючись викрутками, не "стріляв" по ворожих танках. Щоб вони ніколи не грали у "війну". Ніхто.
Якби ж знайшовся чарівник, який міг змінити нашу реальність. Але це так... мрії...
А в реальності молимося та поклоняємося нашим захисникам та всім, хто бореться проти окупантів.
Миру бути!
2 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиНіколи не дозволяла дітям грати у війну. Прабабця пройшла всі ті жахи і коли була малою - вона розповідала, як тоді жили.
Благаємо Бога про мир!
Мартін Штарк, Мир обов'язково настане!
ми мусимо вибороти собі мир. Вигризти зубами і кров'ю! На жаль, іншого вибору нам просто не лишили.
Інна Камікадз, Це правда, так і є. Ми будемо боротися до останньої краплі крові!
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати