Залиште це профі_новинка від Каміли Дані

Привіт любі читачі й автори=)

Поки я готуюсь до виходу своїх новинок пропоную вам почитати новинку від Каміли Дані

Анотація до книги "Залиште це профі"

— Тобто, Ян, — показую на фото в мобільному, — і є кохання моєї матусі?
З подивом дивлюся на хрещену.
— Моделько моя, не просто кохання, а єдине!
Підіймає вказівний палець вверх.
В мене вже є план.
— Ми ж банда? — Схрещую два пальці на руках. Демонструю маминій подрузі та своїй персональній феї.
— Звісно, — смішно кривить обличчя.
— Знайдемо Яна?
Складаю ручки, дивлюсь жалісливим поглядом, як вона мене вчила.
— Ну, знайдемо і що далі?
— А далі... — впевнено підіймаюсь на ноги, випрямляю плечі, й витягую руку перед собою, — а далі ... залиште це профі!

Уривок з книги:

— Моделько, річ не в цьому, — обличчя змінюється на серйозне. — Іноді люди змушені покинути коханих, — якось дивно говорить піднявши верхню губу, — і не тому, що хочуть, а так потрібно. А твоя  мама коли дізналася, що в неї буде така маленька Моделька, вирішила розповісти батькові. От і все. — Виходить, що у всьому винна я? Не втримую сліз. — Ні! Ти, що Аріно! Опиняється поруч, пригортає до себе. — Я не лозумію, — обіймаю Віру за шию. — Твоя Мамі, занадто правильна ось і все. Я казала як їй треба було зробити… Неважливо. Давай краще знайдемо його і тоді будемо думати, що робити далі. — Справді? Ти — найкраща, — цілую в щічку. Посміхаюся, але все ще сумно на серці. — Моделько, не можу я тобі відмовити, правда не знаю чи вдасться знайти. Відпускає. Присідає на сусідній стільчик. Щось обдумує й бере до рук телефон. — Придумала. Іду зателефоную, а ти, — примружує очі, — не підслуховувати. Трясу головою. Для чого мені підслуховувати? Не той випадок. Зараз треба думати про інше. Бліна, сподіваюся він не одружений і ще кохає мою мамі. А якщо в нього є діти? Святі яйця! Якщо їх багато і вони менші за мене, їм потрібно змінювати підгузки. Фу-у. Одного разу я бачила новонароджене дитя: малесеньке, гарненьке, але як кричить — жах, а потім ще наробить в памперс, а мені нюхати. Як згадаю, холодні мурахи біжить шкірою. — За пів години мені передзвонять і… — Привіт, я дома! Мамі! — Все, тихо, — підморгує хресна. - Все буде ок! Вірю, зазвичай так є як вона каже. Я багато чого навчилася від хресної, і вчуся. Як тільки мама з'являється на кухні, цілую її й хресну й біжу у свою кімнату. Трішечки пограю в телефоні й так швидко пройде пів години. Але, як кажуть дорослі: не все склалось, як я хотіла.        Більше тут

Підписуйтесь на мій профіль, щоб не пропустити моїх новинок

Завжди ваша Міка Стів=)