Фінська мовна революція.

 В ці трагічні часи нашого народу , я продовжую свою серію дописів , про держави і народи які здолали тих, кого здавалося перемогти не можливо. 
 Сьогоднішня моя розповідь буде присвячена Фінському народу. Матеріалу в мене багато, тому я розділив на декілька блогів. Сьогодні буде перша частина, присвячена тому, як  фінам в революцію 1905 - 1907 року вдалося відстояти свою мову. 

 Взагалі "Велике князівство Фінляндія" мало особливе становище в Російській імперії. В них була своя влада - Сейм; була власна поліція; збройні формування ; в них навіть власне літочислення було. В імперії був Юліанський календар, у Фінів - Григоріанський. На всіх офіційних документах , ставилося дві дати - місцева , i " Всеросійська". 
 Така обширна автономія , була надана не вiд щедростi монарха. В 1805 році, Наполеон Бонапарт розбив антифранцузьку коаліцію під Аустерліцом. В цю коаліцію входили Росія, i Швеція. Остання особливо заслабла, i сусідня Російська імперія, вирішила "віджати" в союзника частину земель. Аби не мати проблем з місцевими, Фінам було запропоновано обширну автономію. Яку після війни зі Швецією , закріпили офіційно. 
 Але час йшов, імперія міцнішала, і гайки почали закручуватися. Росіяни скористалися прогалиною в договорі, де не було прописано мовне питання. Спочатку по трохи почали вводити російську мову в школі, адміністрації, зростала доля російськомовної преси. Сейм Фінляндії , проігнорував загрозу, за що і поплатилися. 
 На початок нового століття , фінська мова була заборонена в документації. Фінську пресу витісняли з прилавків російськомовні видання. В школах скорочувалися уроки фінської мови. Дісталося і іншим сферам життя. 
 У вісімдесятих - дев'яностих роках дев'ятнадцятого століття , були активні спроби ліквідувати фінські національні збройні формування, а особовий склад перевести в російські частини.  Але поставши перед загрозою бунту, росіяни змінили тактику. Під приводом реформ , прибрали з частин будь-які національні елементи, зробивши їх максимально "російськими". 
 В силовий апарат , для "допомоги в налагодженні роботи" направлялися російські спеціалісти. Хоча Фінська поліція , прокуратура , суди самi чудово справлялися. Що правда , відвертої шкоди від таких "помічників" , було набагато більше. 
 Вважалося , що Фіни не достатню технічно підковані. Тому на заводи i фабрики призначалися спеціалісти з Росії. Часто звільняючи місцевих кадрів. В школи , інститути направлялися викладачі, в основному з столиці, які просто не знали фінську мову. Такі процеси, були по всій імперії, і називалися "Русифікація". 
 Як i вся імперія, Фінляндія вибухнула в 1905 році. Росіяни загрузли в війні з Японією. Для Фінляндії це означало  , ігноруючи попередній договір , відправлення їх солдатів на фронт. Почалався загальний страйк на заводах, в казармах піднялося повстання , одним з лозунгів яких був -"Геть російських командирів". В 1906 році, на територію Фінляндії були введені війська царської армії. Захопивши приморські території, війська не зуміли просунутися в глиб Фінляндії. В російського царя залишалося не так багато надійних частин, тому він запросив переговорiв. 
 Основна умова Фінів була наступна -"Згорнути русифікацію". Забрати своїх "спеціалістів"  повернути фінську мову в державний апарат, i не втручатися в справи освіти і науки,  надати повне виборче право. Цар Микола другий, скриплячи зубами, пішов на ці вимоги. Таким чином Фінляндія відстояла свою мову, i на додачу стала першою країною в Європі де жінкам надали виборче право. 
 Не обійшлося правда i без втрат. Росія застовпила за собою захоплені приморські регіони, залишивши право тримати там війська. Але це був тільки перший раунд ...  

 Останні дні , це безумовно найтрагічніші в історії сучасності нашої держави. Але історія знає приклади , коли значно слабші держави і нації перемагали тих, кого здавалося перемогти не можливо. Сьогодні був лише один , з багатьох таких прикладів , i я Лео Нур , беруся , по мiрi власних сил i об'єктивних причин, розповідати вам про них. Вважаю що такі факти , в сьогоднішній час , мають всиляти здоровий оптимізм в людей. Бо якщо тоді, в них вийшло, то i в нас , зараз вийде. 

 Слава Україні!!! Єднаймося і тримаймося!!!

2 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Галина Левтер
07.03.2022, 17:50:16

Вийде хороша книга. Так тримати !

Лео Нур
07.03.2022, 21:44:08

Галина Левтер, Радий що сподобалося. В мене в блогi ще багато подібної інформації. Уточнив дещо в модератора, i тепер подібні дописи будуть виходити статтями в жанрі " не художня література", про вихід нових я буду писати в блозі.

avatar
Ліна Алекс
06.03.2022, 12:29:10

Дякую за ваші дописи. Ніколи не цікавилася Фінляндією, а варто було б всім знати історію тих, кому вдалося втекти з-під російської окупації.

Лео Нур
06.03.2022, 19:35:05

Ліна Алекс, Радий що зацікавив . Це була перша частина. Продовження теми буде завтра, або післязавтра.

Інші блоги
Коли відчуваєш, що не стоїш на місці
Вітаю, любі!) Сьогодні я зайшла на Букнет і зрозуміла, що все-таки не стою на місці. Моя книга-антиутопія "(не) одна під дощем" посідає 15 місце (постійно стрибає туди сюди, але бодай вже на першій сторінці) у жанрі. Та
Знижка одразу на дві книги!!!!!!!!!!! 22.11.24
Шановні читачі, сьогодні діє знижка на книги "Казково потрапити 2" та "Чоловіки для лиходійки" тому всі, хто планував прочитати, можуть зробити це саме зараз!!!!!!!!! Приємного читання, мої любі!!!!
Нетерпимість: коли хочеться швидше дійти до фіналу
Один із викликів, який супроводжує мене під час написання, — це бажання "перескочити" через усі деталі та скоріше дійти до фіналу. Здається, ніби історія вже жива в моїй уяві, і хочеться миттєво поділитися всім —
Звідки ви черпаєте натхнення? Давайте поділимося!
Привіт усім! Як автор, я часто замислююся над тим, що нас надихає творити, писати, вигадувати нові світи та історії. І хочеться почути, що надихає вас! Особисто для мене джерела натхнення дуже різноманітні. Наприклад: Комп'ютерні
Страхи: як прийняти свою вразливість
Кожного разу, коли я сідаю за написання наступної глави, мене переслідує страх: що, якщо ця історія, яка так важлива для мене, яка наповнює моє серце і хвилює до сліз, буде сприйнята як щось несерйозне, наївне чи навіть нецікаве?
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше