Приєднуюсь до флешмобу. 10 фактів про мене

Дякую Мака Карсегі за новину та Софію Вітерець за те, що запропонувала флешмоб. 

Тепер факти: 

1. Рись - моє справжнє прізвище. У паспорті так і написано: Рись Юлія. Деякий час працювала на радіо під псевдонімом Романова. 

2. До шести років, тобто до школи розмовляла чотирма мовами: російською, українською, німецькою та казахською. У дитинстві я була дуже хворобливою дитиною, тому мене виховував дідусь. Саме від дідуся я отримала навички "перемикати мозок" між мовами. У школі мені пояснили, що німецька та казахська мова - це дуже дивно, і я їх забула. Лише 30 років по тому, гуляючи вулицями Відня до мене дійшло, що я "розумію" навколишніх. Як розумний собака: розумію, але вже не пам'ятаю, що казати крім "добрий день" та "дякую". 

3. На розмовному рівні знаю ще італійську та чеську мови. 

4. Перші гроші за статтю для підліткової газети отримала у 15 років. Не пам'ятаю тему статті та суму гонорару, але яскраво пам'ятаю, що отримала новенькі тільки надруковані гривні. Одна з тих купюр декілька років виконувала роль талісману. Потів в мене витягнули з сумки гаманець, я кому були якісь дрібні гроші, моє улюблене фото та "чарівна гривня". 

5. Перший твір для конкурсу письменників-фантастів написала у 20 років. Дійшла до другого туру та отримала якійсь гарний "папірець", який загубився під час одного з багатьох переїздів. 

6. Десять років тому, піддалася на авантюру та опублікувала "паперову книгу" у видавництві з Германії. Дуже розчарувалася, тому що ні грошей, ні навіть свого примірника книги не отримала. Радію лише, що тоді опублікувала просто "роман на замовлення", а не один з творів, які йшли від душі! 

7. Першому рукопису "Осколків інших Світів" понад 20 років. Рукописи подорожували зі мною багато років. Останні правки до рукопису було внесено три роки тому, сидячи на балконі з краєвидом на Везувій. 

8. Роман "Непроханий Дар" народився під час мандрів по дорогам Хорватії, Угорщини та Австрії. Ось прям дивилася у вікно та бачила, як розгортаються події. 

9. Майже 10 років не писала. Намагалася "будувати кар'єру" за спеціальністю. Закінчила економічний факультет. Диплом писала з маркетингу, коли це ще був "невідомий науці звір". Обрала маркетинг тому що мало хто його обирав, а на захисті диплому до маркетологів чіплялися менше. 

10. Повернулася до письменництва під час важкого періоду у житті, коли я збігала з "минулого життя" (дуже болюча тема), маючи на руках одну валізу з речами, ноутбук та смартфон. Рік важкої депресії,  ще рік "проби пера" у соціальних мережах... А потім одного дня я отримала на електрону пошту листа з запрошенням приєднатися до авторів Букнету.

Ось так я опинилася з вами!