Хто куди, а я в Академію!

Весна на порозі, а я все ностальгую за студентськими роками. Була б я молодша… зараз би прогулювала пари разом зі своєю групою під керівництвом викладача – бо на дворі сонечко, а киснути в аудиторії  можна й коли дощик іде. Ми мов вівці розбрелися б по стадіону в пошуках першої травички. Йшла б поруч із подругами, піддіваючи високим чорним шкіряним чоботом останні кучугурки снігу, що сховався в тіні дерева й намагався не розтанути. Як коняка тріпала б бузковим довгим чубчиком й чесала б куций їжачок волосся на потилиці. Ох юність, студентські роки й схована фентезятинка під подушкою.

Ну, волосся у веселку я більше не фарбую (вчасно передала цю естафету доньці), а от про фентезі академії читаю залюбки, уявляючи себе на місці головної героїні. Молоде тіло, безмежний магічний ресурс і тридцятилітній мозок. От я б усім тим дотепникам та інтриганам дала жару.  А то бачиш, що придумали, кепкувати з Ріни. Ну звалилася, як сніг на голову, ну повзає навкарачки, хіба це привід? Та ми ж дочитаємо до кінця й дочекаємося доки Ріна їм покаже де дракони зимують.

Долучайтеся, пройдемо цей шлях разом з Ріною

з книги Олени Блашкун "Академія відступників".

 

Анотація до книги "Академія відступників": І треба ж так вляпатися! Добре, сама винна, що погодилася на безглузду суперечку, але що з цього вийшло?! Як можна випадково завадити завоюванню рідної країни? А потім потрапити до закритої магічної академії відступників?! Та ще перейти дорогу головній відьмі Ашхема? Ну ні, це занадто для будь-якого мага! Особливо, якщо ти – одна з найслабших гел у всьому Крусі! Добре, що улюблений дракон залишився поруч. Може, хоч він допоможе вижити?

Смачний уривок для апетиту:

Ріна закусила губу - інтуїція підказувала, що битися об заклад - ідея просто жахлива, але її зараз явно провокували.

- Та годі, відчепіться від неї, - махнула Мег. - Ріна просто хотіла здатися чеснішою та добрішою за нас, як і вчила її ця зануда Аделія, а насправді... Втім, я не здивована. Якби дійсно хотіла захистити Алексію, то без роздумів би погодилася.

Гела Шарден здивовано закліпала – і коли тільки примудрилася пропустити той момент, коли її слова прийняли за лицемірство?

- Мегаро, я дійсно вважаю саме так, як сказала. Мені вистачає слів Алексії для того, щоб повірити їй і влаштовувати додаткову перевірку – безглуздо. Тим паче що батько ніколи не погодиться відпустити мене саму.

Клариса засміялася, ніби почувши жарт, і підняла брову.

- Облиш, Ріно, невже ти справді не знаєш, як це зробити? Ну, пусти у своє нудне життя хоча б одну пригоду! Чи ти так і хочеш до самої смерті просидіти сірою мишею і прославитись тільки як єдина гела, що підтвердила, але так і не змогла приборкати свій дар?

Слова дівчини боляче вдарили по самооцінці Ріни – так, саме такою її й знають – нікчемною, непримітною та нудною. Це було жахливо, і спокушання подруг на сумнівну авантюру було дуже доречним, але все ж у неї були певні побоювання.

Гела стиснула губи й ще раз глибоко зітхнула – треба заспокоїтись, інакше вона наробить справ, про які потім пошкодує.

- Навіть якби я хотіла взяти участь у всій цій витівці, то не змогла б цього зробити – батько дійсно не дасть мені дозволу на вихід із Йоденхела.

- То отримай його сама, - Мег виразно подивилася на Ріну, і її губи викривилися в зневажливій усмішці. - Упевнена, ти зможеш зробити це, якщо дуже захочеш. Він один із небагатьох, у кого зберігаються подібні перепустки.

- Давай же, побийся об заклад! – наполегливо повторила Клариса. – Тим паче, що нічого особливого від тебе не потрібно – отримаєш перепустку, погуляєш на святі, відпочинеш. Чи, може, саме там ти зустрінеш свого нареченого.

Слова дівчини звучали привабливо, але Ріна все ж мотнула головою і встала, щоб піти.

- І все ж, я відмовлюся. Не думаю, що є виграш, який може мене зацікавити. А тепер вибачте, мені треба йти, - вона присіла у неглибокому реверансі й відвернулася.

- А якщо у випадку виграшу, я пообіцяю не чіпати твоє звірятко? – слова льодом скували тіло гели та змусили завмерти. Мегара була сильним менталістом і набагато досвідченішим, ніж Ріна.

Читай прямо зараз: https://booknet.com/uk/reader/akademya-vdstupnikv-b387761?c=4135515&p=1

3 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Олена Блашкун
16.02.2022, 13:30:18

Дякую))))
Дуже рада, що тобі подобаэться)))

avatar
Каміла Дані
16.02.2022, 11:19:03

Дякую)))

Дякую, уже читаю! Книга й справді дуже цікава.

Інші блоги
Дотик весни. Спалах кохання. Знижка!
Привіт, мої любі! Сьогодні протягом доби діятиме знижка на весняну книгу ДОТИК ВЕСНИ. СПАЛАХ КОХАННЯ. тобто на роман, який розповідає про чарівний час весни. Про те, як чудово кохати саме тоді коли природа починає оживати,
170 сердечок, Топ-15 і галочка
Привіт, мої любі. Ваша Авторка на радощах ніяк не може заснути :-D Ділюся з вами останніми новинами. Моя перша книга "Аурельська Академія. Таємниця Чорного Гримуару" набрала 170 вподобайок і посіла 15 місце в жанрі
Бонусний розділ 18+ до Спадкоємця
Невеликий подаруночок для повнолітніх читачів циклу "Дикі Землі"! БОНУСНИЙ РОЗДІЛ 18+ до "Спадкоємець у Дикій Академії" Уривок: – Тагіре… – Мм? – А ти не хотів би щось нове спробувати… – нарешті
Зимова пісня
Доброго вечора! У нас сьогодні такий гарний сніг кружляв. І хоч я не люблю зиму, але сніг все ж красивий. До цієї чарівної зимової погоди в мене вийшла зимова пісня. А ви любите зиму? Чи більше по літу, як я? До речі, останній
Книга-пісня. Дубль 6
Слава Україні! Цей вечір повинен бути чудовий у всіх сенсах цього слова, тому що ми пережили цей день. Вітаю, спільното. Моєму втомленому тілу та голові хочеться чогось приємного для душі.
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше