Хто куди, а я в Академію!

Весна на порозі, а я все ностальгую за студентськими роками. Була б я молодша… зараз би прогулювала пари разом зі своєю групою під керівництвом викладача – бо на дворі сонечко, а киснути в аудиторії  можна й коли дощик іде. Ми мов вівці розбрелися б по стадіону в пошуках першої травички. Йшла б поруч із подругами, піддіваючи високим чорним шкіряним чоботом останні кучугурки снігу, що сховався в тіні дерева й намагався не розтанути. Як коняка тріпала б бузковим довгим чубчиком й чесала б куций їжачок волосся на потилиці. Ох юність, студентські роки й схована фентезятинка під подушкою.

Ну, волосся у веселку я більше не фарбую (вчасно передала цю естафету доньці), а от про фентезі академії читаю залюбки, уявляючи себе на місці головної героїні. Молоде тіло, безмежний магічний ресурс і тридцятилітній мозок. От я б усім тим дотепникам та інтриганам дала жару.  А то бачиш, що придумали, кепкувати з Ріни. Ну звалилася, як сніг на голову, ну повзає навкарачки, хіба це привід? Та ми ж дочитаємо до кінця й дочекаємося доки Ріна їм покаже де дракони зимують.

Долучайтеся, пройдемо цей шлях разом з Ріною

з книги Олени Блашкун "Академія відступників".

 

Анотація до книги "Академія відступників": І треба ж так вляпатися! Добре, сама винна, що погодилася на безглузду суперечку, але що з цього вийшло?! Як можна випадково завадити завоюванню рідної країни? А потім потрапити до закритої магічної академії відступників?! Та ще перейти дорогу головній відьмі Ашхема? Ну ні, це занадто для будь-якого мага! Особливо, якщо ти – одна з найслабших гел у всьому Крусі! Добре, що улюблений дракон залишився поруч. Може, хоч він допоможе вижити?

Смачний уривок для апетиту:

Ріна закусила губу - інтуїція підказувала, що битися об заклад - ідея просто жахлива, але її зараз явно провокували.

- Та годі, відчепіться від неї, - махнула Мег. - Ріна просто хотіла здатися чеснішою та добрішою за нас, як і вчила її ця зануда Аделія, а насправді... Втім, я не здивована. Якби дійсно хотіла захистити Алексію, то без роздумів би погодилася.

Гела Шарден здивовано закліпала – і коли тільки примудрилася пропустити той момент, коли її слова прийняли за лицемірство?

- Мегаро, я дійсно вважаю саме так, як сказала. Мені вистачає слів Алексії для того, щоб повірити їй і влаштовувати додаткову перевірку – безглуздо. Тим паче що батько ніколи не погодиться відпустити мене саму.

Клариса засміялася, ніби почувши жарт, і підняла брову.

- Облиш, Ріно, невже ти справді не знаєш, як це зробити? Ну, пусти у своє нудне життя хоча б одну пригоду! Чи ти так і хочеш до самої смерті просидіти сірою мишею і прославитись тільки як єдина гела, що підтвердила, але так і не змогла приборкати свій дар?

Слова дівчини боляче вдарили по самооцінці Ріни – так, саме такою її й знають – нікчемною, непримітною та нудною. Це було жахливо, і спокушання подруг на сумнівну авантюру було дуже доречним, але все ж у неї були певні побоювання.

Гела стиснула губи й ще раз глибоко зітхнула – треба заспокоїтись, інакше вона наробить справ, про які потім пошкодує.

- Навіть якби я хотіла взяти участь у всій цій витівці, то не змогла б цього зробити – батько дійсно не дасть мені дозволу на вихід із Йоденхела.

- То отримай його сама, - Мег виразно подивилася на Ріну, і її губи викривилися в зневажливій усмішці. - Упевнена, ти зможеш зробити це, якщо дуже захочеш. Він один із небагатьох, у кого зберігаються подібні перепустки.

- Давай же, побийся об заклад! – наполегливо повторила Клариса. – Тим паче, що нічого особливого від тебе не потрібно – отримаєш перепустку, погуляєш на святі, відпочинеш. Чи, може, саме там ти зустрінеш свого нареченого.

Слова дівчини звучали привабливо, але Ріна все ж мотнула головою і встала, щоб піти.

- І все ж, я відмовлюся. Не думаю, що є виграш, який може мене зацікавити. А тепер вибачте, мені треба йти, - вона присіла у неглибокому реверансі й відвернулася.

- А якщо у випадку виграшу, я пообіцяю не чіпати твоє звірятко? – слова льодом скували тіло гели та змусили завмерти. Мегара була сильним менталістом і набагато досвідченішим, ніж Ріна.

Читай прямо зараз: https://booknet.com/uk/reader/akademya-vdstupnikv-b387761?c=4135515&p=1

3 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Олена Блашкун
16.02.2022, 13:30:18

Дякую))))
Дуже рада, що тобі подобаэться)))

avatar
Каміла Дані
16.02.2022, 11:19:03

Дякую)))

Дякую, уже читаю! Книга й справді дуже цікава.

Інші блоги
Трохи новин та візуали героїв в соц мережах ✨
Привіт, шановне панство. Вирішила коротко до вас завітати та запросити не лише посмакувати історіями, а й поглянути на красиві візуали. Знайти мене можна в Тік Ток та Інстаграм.❤️ Наразі у зв'язку із сімейними обставинами
Новинка в п'ятницю
Якщо читали мій попередній блог, то знаєте, що в п'ятницю у нас вийде епілог і "Мій фіктивний рятівник" буде завершено. Але я вас не лишу без новинки, буду одразу ж стартувати з нею. Історія буде про колишніх. Він
Де ваші рч і як з цим боротися?
Бачу, що ця тема знову стала актуальна (мені здається, чи вона завжди загострюється навесні?), тож тьотя все-таки зібралася на написання другої частини посібника. Отже, Як користуватись Букнетом-2 (посібник для автора-початківця, продовження) ✅
✍️анонс нової книги) Вихід в п'ятницю 13☺️
Вітаю) Дописала свою п'яту книгу, залишилось ще раз перечитати, щоб виправити помилки та буду починати публікацію☺️ Так як книга про відьму та темного мага, вирішила вибрати саме цю дату)))))) Це гумористичне фентезі,
Фудсторітелінг  
Чому найсмачніші сцени – це не тільки про їжу і чому я це люблю. 5 цікавих моментів, якими я б хотіла поділитися Привіт, любі читачі! Я люблю вплітати їжу в тексти. Не випадково чи заради краси — для глибини
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше