Моя новинка "( Не)коханий чоловік")

Вітаю, шановні читачі!

Запрошую вас приєднатись до моєї нової історії

"(Не)коханий чоловік"

Буде яскраво, відверто та дуже емоційно)

Анотація

— Я пропоную тобі стати моєю дружиною.
— Я вас зовсім не знаю! — скрикую здивовано.
— То й що? Ти гарна, відчайдушна і досить цинічна, щоби погодитися на шлюб за розрахунком. Тобі не потрібно більше працювати офіціанткою та терпіти приставання інших мужиків. Ти забудеш про гуртожиток та вічну нестачу грошей. Погоджуйся — і ти станеш тією самою Попелюшкою, яка обрала фінансову стабільність, а не примарне кохання, — вкрадливо каже Ярослав.
— І що від мене вимагається?
— Бути моєю супутницею на світських заходах, — Ярослав нахиляється ближче, я відчуваю його гаряче дихання. — Ну і регулярно виконувати свій подружній обов'язок.
Я здригаюся всім тілом. Заперечно хитаю головою.
Ні, на таке я не піду..

 

У тексті є: справжній чоловік, відверті сцени, різниця у віці, складні стосунки, перше кохання, шлюб за розрахунком.

Дякую, що ви зі мною!

Приємного читання та гарного дня!❤️❤️❤️

0 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
Інші блоги
Моя перша проба пера
Привіт всім❣️❣️❣️ Запрошую вас до своєї першої книги. Як то кажуть перша проба пера. Колись дуже давно я пробувала писати на букнет, але це було давно. Зараз вирішила спробувати знову. Запрошую до свого роману Батько
Повертаюсь до вас!
Друзі, я знову на зв’язку. Жива, ціла і нарешті з можливістю писати ці слова без ліхтарика й пошуку мобільного інтернету. Хочу щиро вибачитися за таку довгу паузу з продами. Майже п’ять днів я була повністю без світла
Скорочуючи дистанцію. Моя новинка
Друзі, запрошую вас в свою новинку: Скорочуючи дистанцію Він – холостяк і запеклий бабій, в картину життя якого абсолютно не вписується родина. Вона – випадково трапилася йому на шляху. Красива, тендітна, ще й
Пишу свою першу книгу!
Всім привіт! Хочу поділитися - починаю випускати свою першу книгу "Підпалітні". Це темне фентезі про двох центроподібних істот, які живуть у рабстві. Житняк та Лісна мріють про свободу, але їхнє життя - постійна боротьба
Згадка
Важко хоронити друзів. Важко хоронити батьків. А ще важче після цього намагатись хоч чомусь радіти... Найкраще, мабуть, просто щось робити. Для когось. Або хоч для себе. І цьому дуже допоможе творчість. Хай це буде щось смішне.
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше