Майбутнє подорожчання "Нареченої для боса"

Доброго дня, попереджаю всіх моїх читачів, що

В пʼятницю я подам заявку на підвищення ціни на книгу

"Зіграй мою наречену. Наречена для боса" ,

так як книга буде викладена більш ніж на 2/3.

Це буде перше подорожчання.

Потім книга подорожчає ще раз по закінченні передплати. 

Уривок з платної глави:
 

Відчувати його губи на своїх губах було приємно до тремтіння. Тимур торкався мене ніжно, буквально кожною клітинкою свого тіла я відчувала цю його ніжність по відношенню до мене.

В цю секунду я була впевнена, що він був щирий зі мною.

Коли він відірвався від моїх губ і зазирнув мені в очі, я знов почервоніла і відвела погляд.  Він дивився на мене так... Навіть не знаю, як це пояснити. Я поклала руку в район його серця і відчула, що воно билося дуже часто.

Але Тимур тримав себе під контролем... Напевно, це було дуже важко.

Я знов підвела очі на нього. Він чекав моєї реакції, мого рішення і це підкупало...

Я знов прикрила очі і потягнулась губами до його губ. Вони зустріли мене дуже швидко. Тепер вже його руки огладжували мою талію більш наполегливо.

За секунду Тимур взагалі почав рухатись в напрямку виходу з кухні. Ми так і йшли, продовжуючи цілуватись, через що постійно натикались на що-небудь. Але розірвати поцілунок сил і бажання не було. Ми були як двоє спраглих людей, губи яких нарешті припали до такої жаданої вологи.

Вітальню пройшли майже без пригод: хіба що Тимур один раз мало не спіткнувся о першу сходинку нагору. Сходинки давались важко... Ми йшли аж надто довго. Тіло тремтіло в передчутті.

Серце виривалось з грудей, подих перехоплювало.... Мені не вірилось, що все це відбувалось зі мною, з ним... Вже за хвилину ми опинились перед спальнею. І в цей момент мій мозок вже почав придумувати причини, чому все це погана ідея...

— Машо, — прошепотів він перед дверима спальні, на секунду відриваючись від моїх губ і зазираючи в очі.

— Що? — на видиху сказала я. Моє дихання збилось, серце билось як скажене, а погляд, напевно, був затуманений від бажання продовження.

— Машо, — повторив він, перед тим як знов доторкнутись губами до моїх губ.

Не дав мені і слова сказати... Боявся? Хотів щось сказати? Чи запитати?

Але подумати над цим всим як слід я не змогла. Теплі руки на тілі, вологі губи на губах, його дихання, що змішувалось з моїм, відволікали від всього іншого. В голові не залишилось зовсім нічого.

Потім, не відчувши спротиву, він легенько штовхнув двері в спальню спиною, і ми пройшли туди, мало не ввалившись.

Наступним пунктом призначення стало ліжко. Тимур буквально завалив мене на ліжко і навис наді мною.

— Можна? — тільки і запитав він.

Я напевно почервоніла ще більше... Замість того, щоб щось відповідати, просто кивнула. Я так довго думала про те, як би це могло бути... Фантазувала різне, однак зараз зрозуміла, що головне — бачити його закоханий погляд.

Тимур припав губами спочатку до моїх губ. Ми цілувались як скажені, ніби завтра наступить кінець світу і це наша остання можливість побути разом.

Його руки блукали по моїй сукні, а поцілунки поступово опустились на шию.

Я відповідала на кожен його доторк видихом. Намагалась тримати себе в руках і не бути шумною. Коли ж його губи торкнулись ключиці, не стримала ледь чутний стогін. Моє тіло перетворилось на один сплошний нерв, котрий реагував навіть на найменший доторк його губ та рук...

А потім його руки ковзнули молнією на моїй сукні...

 

АРТ:

 

Тож якщо ви планували придбати історію, маєте шанс зробити це найвигідніше до пʼятниці.

 

Анотація до книги "Зіграй мою наречену. Наречена для боса"

Маша працює на свого боса Тимура доволі давно. Між ними пару разів була іскра, але обидва вважали, що краще не ризикувати їхніми дружніми та діловими стосунками заради незрозуміло чого. На Тимура давлять батьки з тим, щоб хлопець почав більш серйозно відноситись до життя. Вони постійно ставлять йому в приклад його кузена, Артема, в якого вже і наречена є. І ось Тимур на одній з сімейних вечерь раптом каже, що вже давно зустрічається з дівчиною, і при цьому батьки її доволі добре знають, це Маша, його секретарка... Просто Тимур із Машею вирішили це приховувати до певного часу, але тепер готові до камінг-ауту! І от батьки щасливі, брат в шоці... Залишилось тільки "наречену" попередити... 

 

0 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
Інші блоги
Дорослі теж мають право мріяти!
Хай. Діти постійно фантазують. Вони будують замки з подушок, уявляють драконів у шафі, розмовляють із невидимими друзями і сміються, коли хтось серйозно каже, що це неможливо. Уявлення для них — це природне дихання, спосіб
Ґвендолін – не Попелюшка! ✨
Вітаю, друзі! Сьогоднішній розділ здивує вас новим амплуа Ґвендолін... Та і мене теж... Знаєте, я з одинадцятої до другої ночі мучилась над візуалом Ґвендолін у вечірній сукні. Не дарма дівчина не хотіла її одягати! Навіть
Ще одна новинка в Адвент_календар_2025!
Вітаю, любі читачі! Сьогодні в мене стартувала ще одна різдвяна новинка в рамках святкового флешмобу АДВЕНТ_КАЛЕНДАР_2025 (за цим посиланням можна знайти всі твори авторів). Зустрічайте веселе оповідання БЮРО ПОШУКУ
Буду букнетівським книжковим блогером))
Придумав собі заняття. Наче нема чого робити. Я тут багатенько почитую авторів Букнету і подумав, що писатиму у блозі відгуки на все прочитане. Правила Букнету читав. На особистості не переходитиму. Суто по тексту.
Заповітна власність. Четверта рекомендація!
Заповітна власність — моя друга книга на Букнеті й сама популярна, вона має вже 8000+ прочитань! А сьогодні мені написала на неї рекомендацію чарівна Вікторія Грош! Мені дуже приємно! Дякую за довіру та підтримку
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше