Чуттєва... Солодка... Душевна... історія. Запрошую

Вітаю, мої любі Натхненники!!!

Сьогодні хочу, познайомити вас з Мелісою та Максом, парою яка торкнеться ваших сердець.
У Макса є навіть свій фан клуб – тож гадаю, цей хлопець продемонструє, що варто дочекатись САМЕ ТОГО!!!


Уривок:
   «— Чому ти боїшся?
   — Не зрозуміла? Чого саме? — дівчина ошелешено подивилась на красеня.
   — Ну не знаю, напевне стосунків. Стати з кимось близькою.
   — Стосунки не для мене. Це, я вже проходила. — Меліса гірко усміхнулась та подивилась у його сині очі. — І близькою, ні з ким я не хочу бути – тому що набридло теж саме. Кожен раз – мені боляче. Не хочу.
   — Ну не одній тобі серце розбивали. — Його брови піднялись до гори і він знизав плечима. — Це проходить кожен. А якщо не спробувати, хіба це краще?!
   — Для мене краще бути одною. Я все вирішила. І тобі краще не марнувати свій час на мене.
   — Я його не марную, а от ти... — Він стиснув ще більше її руку, коли відчув, що вона хоче звільнитись. — Ти марнуєш час, на не використані шанси. Я ж проводжу свій час у компанії дівчини, яка мені дуже сподобалась. І цей шанс, я не змарную.
   — Ти не знаєш мене і не тобі мене судити. — Вона все ж таки забрала руку і розвернулась піти додому.  
   — Вибач мені. — Зупинивши її за плечі, мовив він. — Вибач, я не хотів.
   Меліса підняла свої очі на нього і сумно подивилась.
   — Ось, чому краще бути одній. Краще нікому не давати шанс. Для чоловіків це шанс – спробував не вийшло, нічого знайду ще одну. Незамінних же нема.
   — Ого! Мелісо, я думав, що у тебе був один невдалий роман. Але, дивлячись у твої очі, я розумію, що тобі робили боляче і не раз. І це не дівчачі «пожалійте мене». Не ти для мене «шанс» - шанс, це наша зустріч, яку я хочу перетворити на стосунки. Міцні, надійні та серйозні стосунки.
   — Ага. — Меліса знервовано засміялась, не повіривши ні єдиному слову. Хоча так хотілось вірити. — Спочатку усі так говорять. Усі хочуть серйозних стосунків, думаючи, що і в них можна бути вільними та робити все, що заманеться.
   — Я говорю про інше. Стосунки у яких є кохання, вірність, повага і багато інших важливих речей.
   — Рада, що ти в це все віриш.
   — І тебе навчити можу вірити.
   — Я не хочу стосунків.
   — Але ж ти не зможеш бути завжди сама. Людина повинна бути з кимось.
   — Я так теж колись думала. Але кожному своє.
   — Невже тобі не хочеться чоловіка, дітей, сім’ю?
   — Колись хотіла.
   — А зараз? Невже зараз цього бажання немає? — він уважно дивився на її обличчя, щоб не
проґавити ні одної зачіпки, яка б заперечила сказане нею.
   — Ні. — Вона швидко закліпала і важко ковтнула. — І цим спровокувала себе.
   Макс побачив те, що хотів. Її емоції, які виказувало обличчя говорило, що вона бреше сама собі. Вона намагається змусити повірити в те, що вона говорить не лише оточуючих, але і саму себе.
   — Цікаво. — Зітхнув він і усміхнувся.
   — Що цікавого і чому усміхаєшся? — насупившись, поцікавилась дівчина.
   — Зазвичай жінки хочуть дітей. Це ж природньо. — Його брова злетіла, нібито, кажучи «це і так зрозуміло».
   — Не всі повинні жити за правилами, чи за нав’язаними соціумом догмами. Хтось вибирає кар’єру, хтось не хоче дітей, хтось надає перевагу подорожам.
   — Ух ти. Нічого собі.
   — Не думала, що ти такий консервативний. У тебе стільки тату, що хоч рекорди став. — Вона не зрозуміла, як у її голосі з’явились нотки злості.
   — Мелісо, я не це мав на увазі. Я теж не вважаю, що усі повинні жити по стандартах. Просто… — він шукав слова, щоб якось пояснити суть своїх думок. — Ти просто така мила - я не можу уявити, що ти не хочеш дітей. Ти нібито створена бути мамою. Мені, так здається. І я, як завжди правий. — Засміявся він.
   — Ця самовпевненість. — Меліса його ледь штовхнула у бік.
   Він схопив її руку.
   — Ось ти і попалась! — він стиснув її пальчики у своїй долоні.
   — Максе!
   — Не зважай. — Розсміявся хлопець.
   — Чесно, не буду. Я її заберу, а ти ж все одно її знову зловиш. — Знизивши плечима, вона подивилась на нього.
   — Саме так».



Роман, який подарує віру у те, що справжнє кохання існує… і саме той.

ЗАПРОШУЮ ПІДПИСАТИСЬ НА АВТОРА, ЩОБ НЕ ПРОГАВИТИ НОВИНКИ, ЗНИЖКИ ТА ОНОВЛЕННЯ.

СТЕЖИТИ ЗА СТОРІНКОЮ АВТОРА.

Моя сторінка в ІНСТАГРАМ

Моя група в ФЕЙСБУК

Моя сторінка ФЕЙСБУК

 

1 коментар

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти

Читала ваш роман. Ох і почуття там вирують))) Залишилась в захваті))) Дякую вам за вашу творчість))) Натхнення вам)

Анна Харламова
04.02.2022, 15:32:37

Алена Светловская, Безмежно вдячна за такі смачні слова та враження від цієї історії кохання!!! Я дуже щаслива, що вона подарувала вам гарні та щирі емоції!!! Це і є моя нагорода!!!? Дякую від щирого серця!!!
Обіймаю міцноооо з найкращими побажаннями добра!!! Запрошую до групи фейсбук, там зараз цікавинки. Дякую ще раз!!!!!

Інші блоги
Знижка 15% - "Будинок у спадок"
Дорогі читачі! Сьогодні (24.11.2024) діє знижка 15% на мою книгу: "Будинок у спадок" Анотація: Одного похмурого вечора до мене підійшов чоловік у чорному костюмі, налякавши до чортиків. І якщо спочатку я думала, що
Поки в ресурсі
Слава Україні! Усім гарної днини. Поки ранок , і ви та я, як то кажуть, в ресурсі, маю кілька новин. Почну з того, що поволі працюю над новинкою,
Проект "Казки діда Маряна" наближаєть до фіналу
Привіт усім. Вчора було опубліковано 17 оповідання з 20 запланованих у рамках книги "Казки Діда Маряна". Загалом не міг навіть уявити що буде настільки цікаво і динамічно. Наразі в пошуках ще 3-х цікавих історій. Проте
Закінчення та початок❤️
Привіт, мої любі! Я прийшла до вас з неймовірними новинами))) Книгу "Моя спокуса" завершено! Я щиро дякую усім, хто читав цю історію, коментував та підтримував. Аміна і Влад пройшли дуже непростий шлях до свого щастя,
Новинка вже на сайті!!!!
Вітаю любі ❤❤❤ Моя новинка Скажи, що МОЯ ❤❤❤ Вже на сайті ❤❤❤ Я змінила обкладинку тепер вона виглядає ось так :
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше