Чуттєва... Солодка... Душевна... історія. Запрошую
Вітаю, мої любі Натхненники!!!
Сьогодні хочу, познайомити вас з Мелісою та Максом, парою яка торкнеться ваших сердець.
У Макса є навіть свій фан клуб – тож гадаю, цей хлопець продемонструє, що варто дочекатись САМЕ ТОГО!!!
Уривок:
«— Чому ти боїшся?
— Не зрозуміла? Чого саме? — дівчина ошелешено подивилась на красеня.
— Ну не знаю, напевне стосунків. Стати з кимось близькою.
— Стосунки не для мене. Це, я вже проходила. — Меліса гірко усміхнулась та подивилась у його сині очі. — І близькою, ні з ким я не хочу бути – тому що набридло теж саме. Кожен раз – мені боляче. Не хочу.
— Ну не одній тобі серце розбивали. — Його брови піднялись до гори і він знизав плечима. — Це проходить кожен. А якщо не спробувати, хіба це краще?!
— Для мене краще бути одною. Я все вирішила. І тобі краще не марнувати свій час на мене.
— Я його не марную, а от ти... — Він стиснув ще більше її руку, коли відчув, що вона хоче звільнитись. — Ти марнуєш час, на не використані шанси. Я ж проводжу свій час у компанії дівчини, яка мені дуже сподобалась. І цей шанс, я не змарную.
— Ти не знаєш мене і не тобі мене судити. — Вона все ж таки забрала руку і розвернулась піти додому.
— Вибач мені. — Зупинивши її за плечі, мовив він. — Вибач, я не хотів.
Меліса підняла свої очі на нього і сумно подивилась.
— Ось, чому краще бути одній. Краще нікому не давати шанс. Для чоловіків це шанс – спробував не вийшло, нічого знайду ще одну. Незамінних же нема.
— Ого! Мелісо, я думав, що у тебе був один невдалий роман. Але, дивлячись у твої очі, я розумію, що тобі робили боляче і не раз. І це не дівчачі «пожалійте мене». Не ти для мене «шанс» - шанс, це наша зустріч, яку я хочу перетворити на стосунки. Міцні, надійні та серйозні стосунки.
— Ага. — Меліса знервовано засміялась, не повіривши ні єдиному слову. Хоча так хотілось вірити. — Спочатку усі так говорять. Усі хочуть серйозних стосунків, думаючи, що і в них можна бути вільними та робити все, що заманеться.
— Я говорю про інше. Стосунки у яких є кохання, вірність, повага і багато інших важливих речей.
— Рада, що ти в це все віриш.
— І тебе навчити можу вірити.
— Я не хочу стосунків.
— Але ж ти не зможеш бути завжди сама. Людина повинна бути з кимось.
— Я так теж колись думала. Але кожному своє.
— Невже тобі не хочеться чоловіка, дітей, сім’ю?
— Колись хотіла.
— А зараз? Невже зараз цього бажання немає? — він уважно дивився на її обличчя, щоб не проґавити ні одної зачіпки, яка б заперечила сказане нею.
— Ні. — Вона швидко закліпала і важко ковтнула. — І цим спровокувала себе.
Макс побачив те, що хотів. Її емоції, які виказувало обличчя говорило, що вона бреше сама собі. Вона намагається змусити повірити в те, що вона говорить не лише оточуючих, але і саму себе.
— Цікаво. — Зітхнув він і усміхнувся.
— Що цікавого і чому усміхаєшся? — насупившись, поцікавилась дівчина.
— Зазвичай жінки хочуть дітей. Це ж природньо. — Його брова злетіла, нібито, кажучи «це і так зрозуміло».
— Не всі повинні жити за правилами, чи за нав’язаними соціумом догмами. Хтось вибирає кар’єру, хтось не хоче дітей, хтось надає перевагу подорожам.
— Ух ти. Нічого собі.
— Не думала, що ти такий консервативний. У тебе стільки тату, що хоч рекорди став. — Вона не зрозуміла, як у її голосі з’явились нотки злості.
— Мелісо, я не це мав на увазі. Я теж не вважаю, що усі повинні жити по стандартах. Просто… — він шукав слова, щоб якось пояснити суть своїх думок. — Ти просто така мила - я не можу уявити, що ти не хочеш дітей. Ти нібито створена бути мамою. Мені, так здається. І я, як завжди правий. — Засміявся він.
— Ця самовпевненість. — Меліса його ледь штовхнула у бік.
Він схопив її руку.
— Ось ти і попалась! — він стиснув її пальчики у своїй долоні.
— Максе!
— Не зважай. — Розсміявся хлопець.
— Чесно, не буду. Я її заберу, а ти ж все одно її знову зловиш. — Знизивши плечима, вона подивилась на нього.
— Саме так».
Роман, який подарує віру у те, що справжнє кохання існує… і саме той.
ЗАПРОШУЮ ПІДПИСАТИСЬ НА АВТОРА, ЩОБ НЕ ПРОГАВИТИ НОВИНКИ, ЗНИЖКИ ТА ОНОВЛЕННЯ.
СТЕЖИТИ ЗА СТОРІНКОЮ АВТОРА.
Моя сторінка в ІНСТАГРАМ
Моя група в ФЕЙСБУК
Моя сторінка ФЕЙСБУК
1 коментар
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиЧитала ваш роман. Ох і почуття там вирують))) Залишилась в захваті))) Дякую вам за вашу творчість))) Натхнення вам)
Алена Светловская, Безмежно вдячна за такі смачні слова та враження від цієї історії кохання!!! Я дуже щаслива, що вона подарувала вам гарні та щирі емоції!!! Це і є моя нагорода!!!? Дякую від щирого серця!!!
Обіймаю міцноооо з найкращими побажаннями добра!!! Запрошую до групи фейсбук, там зараз цікавинки. Дякую ще раз!!!!!
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати