Додано
26.01.22 13:27:49
"Любов не в моді" Завершено!
Привіт-привіт-привіт, сонечки мої)))
Сьогодні в мене чудовий настрій, адже я завершила першу частину дилогії про Андрія та Мішель - "Любов не в моді". То ж якщо ви чекали, щоб прочитати книгу повністю, а не в процесі - саме час додати її до своєї бібліотеки.
А я поки нагадаю, про що ж, власне, ця історія)

Анотація:
Мішель виповнилося лише 19, і, здавалося б, життя тільки почалося - радій собі та насолоджуйся кожним днем. Однак доля вирішує інакше, і скоро дівчина дізнається, що важко хвора. Тривале лікування та операція дають результати, але залишають по собі неприємний посмак - усі рідні буквально душать своєю турботою та невисловленим жалем, заганяючи у депресію.
Випадкова зустріч змінює її життя на 180 градусів, і Міша стає частиною компанії, у який нічого не знають про її минуле та з перших же хвилин приймають ЗА ХЛОПЦЯ!
Вир почуттів та кайф від того, що більше не відчуває жалю до себе, змушує поринути в авантюру з головою.
Отже, чи зможе дівчина не видати себе та гідно витримати випробування чоловічою компанією? Вистачить сил, чи краще одразу здатися, підтвердивши, що вона - слабке дівчисько?
Тепер трохи про плани.
Найближчим часом почну публікувати другу частину дилогії. Ось, до речі, її обкладинка)))

Розкривати, про що саме йтиметься у цій книзі, поки не хочу, скажу лише одне - Мішель та Андрій знову зустрінуться, а ось якими будуть стосунки між ними - ще треба розібратися.
Олена Блашкун
1133
відслідковують
Інші блоги
❄️Лютий дихає морозом, але в його серці вже пульсує перша іскра пробудження. Сьогодні нічне небо розірвало сріблом — це Сніжна Повня заглядала у ваші вікна, оголюючи те, що було приховане під заметами
Добрий ранок усім! Ось і почався новий тиждень. Вже лютий. Надворі холодно — одягайтеся тепліше. Напишіть, хто з якого міста. Я з Харкова, і сьогодні в нас дуже холодно: зараз −23 °C. Нова глава вже вийшла, тож приємного
Трохи більше про новинку «Бурштинова каблучка». Як виникла ідея. Мені дуже кортіло написати саме історичний роман, бо я вважаю цей жанр досить складним. Ну і, звісно, це один з моїх улюблених. Тому я просто ходила
Я зараз п'ю кавусю і редагую третю частину розказу. І боже, як же ш я задовбалася. Писати те, що відбувається в тебе в голові НАБАГАТО легше, а ніж перечитувати це по тисячу раз і виправляти помилки. Іноді я жалію, що вирішила
— Ти прийшла… — чи то запитує, чи то констатує факт Єгор пошепки. — Я сумувала… — у тон йому відповідаю я. Ніби підтверджуючи, але водночас ставлячи питання самій собі. — Я теж сумував… Єгор починає
5 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиІ тут теж вітаю. Всі чекають, що ж там далі :)
Рома Аріведерчі, Дякую)
Хіба після такого можу підвести вас?=))
Вітаю з завершенням
Незнайомка з країни мрій, Дякую)
Вітаю із завершенням! Бажаю безмежного натхнення на продовження!
Кристина Асецька, О таааак! Воно мені зараз не завадить)))
Дякую)))
Вітаю!!) Бажаю наснаги!)
Аврора Лимонова, Дякую) Ох, як я сподіваюся на це)))
Вітаю із завершенням))))
Каміла Дані, Дякую)))
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати