Додано
25.01.22 12:59:16
Візуалізація "Соціальний експеримент"
Привіт, мої хороші!
Наршеті руки дійшли до візуалізації головних героїв книги "Соціальний експеримент"
Я намагалась знайти максимально наближені фото, тож, сподіваюсь, ви бачите їх приблизно так само.
Якщо ні, то буду рада дізнатися якими ви собі їх уявляли)
Отже, Тамара.
Образ списувався з кількох людей, тож з нею було складно визначитись. Але саме це фото хоч приблизно відображає те, як я її бачу)
Тимур. Тут не краще, оскільки реальний прототип цього бороданя зі стальними нервами у мене теж є, а от знайти подібного мужчину на просторах всесвітньої павутини було вкрай складно)
І Тетяна. Вона теж тут відіграє не останню роль, тому хочу і її додати.
Ну і подруга Тамари, Марія. Скоро ви і її побачите у книзі))
Мирон. Ну не могла я не показати цього біг-боса)
І жахливо дратуючий Володимир Валерійович.
Словом, не гоже серйозній людині виставляти фото своїх друзів і не лише, у візуалізації книги) Тож намагалась якомога точніше підібрати візуалізацію з інтернету)
Сподіваюсь, ви уявляли їх приблизто так само)
З любовʼю, Дарина)
Дарина Соль
3218
відслідковують
Інші блоги
❄️Лютий дихає морозом, але в його серці вже пульсує перша іскра пробудження. Сьогодні нічне небо розірвало сріблом — це Сніжна Повня заглядала у ваші вікна, оголюючи те, що було приховане під заметами
Добрий ранок усім! Ось і почався новий тиждень. Вже лютий. Надворі холодно — одягайтеся тепліше. Напишіть, хто з якого міста. Я з Харкова, і сьогодні в нас дуже холодно: зараз −23 °C. Нова глава вже вийшла, тож приємного
Трохи більше про новинку «Бурштинова каблучка». Як виникла ідея. Мені дуже кортіло написати саме історичний роман, бо я вважаю цей жанр досить складним. Ну і, звісно, це один з моїх улюблених. Тому я просто ходила
Я зараз п'ю кавусю і редагую третю частину розказу. І боже, як же ш я задовбалася. Писати те, що відбувається в тебе в голові НАБАГАТО легше, а ніж перечитувати це по тисячу раз і виправляти помилки. Іноді я жалію, що вирішила
— Ти прийшла… — чи то запитує, чи то констатує факт Єгор пошепки. — Я сумувала… — у тон йому відповідаю я. Ніби підтверджуючи, але водночас ставлячи питання самій собі. — Я теж сумував… Єгор починає






0 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиВидалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати