Ідеальне закінчення
А яке ваше ідеальне закінчення книги?
Не раз чула від читачок, що їм частенько не вистачає у моїх історіях того самого "жили довго й щасливо". Ну ви знаєте, де біла пишна сукня нареченої, весільний торт (смачнючий-пресмачнючий та з квіточками з крему...ммм... так би й з*їла зараз), щасливий наречений у чорному смокінгу та багато букетів) А як "вишенька" - народження дітей, сімейні прогулянки чи хоча б куций тест з двома смужками.
Дивно якось, але мені дуже незручно вирішувати такі важливі речі за своїх героїв і хочеться дати їм шанс бути трохи самостійнішими. Тим паче, що, якщо вже бути відвертою, то не надто вже я й вірю у те, що шлюб чи народження дітей - то запорука щасливого майбутнього. Для того, щоб лишатися разом і кохати один одного треба значно більше, ніж усе це. Та й взагалі, раптом вони виявляться чайлдфрі? У нашому неспокійному світі все можливо.
Хоча, маю зізнатися, принаймні один з атрибутів "щасливих пар" я все одно втулюю у книжки (ну мають же вони поступово якось рухатися, бо розслабляться, й все))) Або ж це звертає увагу на якесь їхнє внутрішнє рішення чи зміну.
Чомусь мені хочеться вірити у те, що в моїх героїв є щось більше, ніж просто сімейне щасливе домашнє життя, а акцентуючи увагу на весіллі я наче трохи стишую їх. Вони щасливі, і якщо без пишної церемонії цього не зрозуміло, то, десь я таки не допрацювала...
Та й взагалі - почуваюся наче винною у тому, що створюю для них лише один варіант розвитку подій.
А як ви вважаєте? Чи хотілося б вам бачити такі закінчення історій? Чи, може, розповісте, чому вирішили одружити своїх героїв?
4 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиЯ в одній книзі одружила героїв, але так скромно, по-тихому))) Там це було логічно й потрібно. З іншими книгами така ж біда, як і у вас))
Інна Камікадз, дяяякую)
Якщо мова про книги, де переважає любоовна лінія, то зрозуміло, що читачі хочуть, аби в кінці були весілля і діточки хD
Я таке теж люблю, коли воно умісне)) а взагалі з багатьиа кінцями можу змиритися, якщо вони не трагічні :'D і якщо в них є хоч тонкий натяк на те, що все у героїв потім було добре :") а так, то головне, щоб автор знав і був упевненим, що саме той кінець, який він придумав і є найкращим, тоді й читачам він має сподобатися (. ❛ ᴗ ❛.)
Олена Блашкун, Бо я й не є дуже романтична, по суті :"D більше люблю читати книги, де не переважає романтика в описах (якщо під "романтика" мати на увазі не любовну), бо тоді книга виходить живішою, як от ті самі "Хроники" Пехова))) думаю, саме тому, що там мало романтики (і в описах, і любовної) вони мені те зайшли (. ❛ ᴗ ❛.)
Я не дуже полюбляю прямолінійні фінали, щоб прямо весілля і діточки)) Але в одному романі, "Чорна королева", на велике прохання читачів зробила такий хепі-енд)) Тепер підозрюю, що в "Служниці" теж проситимуть))
Мар, Саме так)
Ха-х, а в мене взагалі совість не грезе за один варіант подій. Так, так, от така я ссссслів немає точних)))))
Взагалі епілог для мене саме діточки і дві смужки. Ну, я ж мушу після стрілянини показати спокійне життя, хоча в історії Дрона буде веееликий сюрприз))))
Каміла Дані, ой, ну в тебе то скоріше "тиха гавань", коли вже нарешті вони можуть спокійно пожити)))
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати