Новий челендж

Ця новела була написана пів року тому і лише зараз я наважуюсь її викласти.

І створити челендж.

Мені здається, що книги і взагалі різні твори це чудова можливість казати важливі речі. Не прямим текстом, як в новинах, а так, щоб зачіпило душу)

Тому я передаю челендж всім авторам.) Створіть новелу/замальовку/блог/книгу зі спогадом про тих, хто потребує допомоги. 

***
Діти завжди відчувають емоції своїх батьків. Маленька Дануся не спала, хоч і давно прийшла пора обіднього сну. За стіною, у вітальні її любляча матуся губила гіркі сльози.

Ще кілька місяців тому щасливі батьки тішились народженню маленького янголятка. Маринка уявляла, як буде катати маленьку сестричку в колясці, мама варила мило, намагаючись заробити трошки грошей на важливі покупки, а тато працював не покладаючи рук, щоб його дівчатка мали все потрібне для життя.

Про страшну хворобу вони дізнались на прийомі педіатра. Не могли навіть повірити, що це може статися з ними. В любої крихітки Данусі спінальна м’язова атрофія. З таким дітки довго не живуть. Батьків ніби покинули всі сили одночасно.

Але надія є! Один укол може врятувати життя малюка. Однак вартість чуда дорівнює двом мільйонам доларів.
Об’єдналась громада цілого селища Клевань. Благодійний ярмарок, лотереї, фотосесії, відео, мило, солодощі, скриньки у всіх магазинах. Тисячі людей прикладають зусилля, щоб дівчинка жила.
Тому що не повинне невинне дитяче життя коштувати гроші!

Ірина не могла стримувати солоних зрадниць, вони нещадно капали на килим та пекли душу. Так багато малюків стали ангелами, не дочекавшись свого спасіння. Як врятувати рідну кровинку? Збір іде, але з кожним днем все менше коштів приходять на рахунки.

А Дануська дивиться своїми великими оченятами, посміхається мамі і навіть не розуміє, яка хвороба заховалась в її маленькому тілі. В неї все життя попереду.

Зовсім скоро вона почне ходити, а потім бігати. Відсвяткує свій перший день народження. Піде в дитячий садочок і буде бавитись з дітками. Поведе батьків за руку на свій перший дзвінок. Мама не встигне й кліпнути оком, як її доня побіжить на побачення до хлопців. Та буде довго вибирати, яку сукню вдягнути на випускний.

Час так швидко летить, що мама й не помітить, як Дануся виросте і поїде вчитися. І ось вони разом з татом радіють її диплому. Пишаються своєю донечкою і люблять більше за життя. А якою вона буде красивою нареченою!

- Але зараз треба працювати. Ні секунди відпочинку. – подумала Ірина, - Я маю дати шанс своїй дитині.
Вона зробить все: не буде спати ночами, перестане їсти, достукається до кожного, але її Дануся виживе.

Сьогодні вони збирають всі кошти до купи, щоб знати, скільки ще не вистачає.
- Іро! Іро! – До кімнати вривається схвильований чоловік. – Нам допомогли хороші люди! Ми закрили збір! Сума достатня для уколу.
Сльози, крики, сміх. Їхня дівчинка буде жити!
***
- Мам, я так тебе люблю! – Сімнадцятирічна дівчина тулиться до жінки. Сьогодні в Дани важливий день в житті – її випускний.
- Я тебе сильніше. – шепоче матуся ніжно пригортаючи доньку. – Ти моя віра в чудеса.
- Дякую за життя. Я є, тому що є ти.
***
Засновано на реальних подіях. Але Дануся досі чекає на свій порятунок.
Якщо раптом хтось хоче допомогти манюні, то шукайте Дана Прадунець з смт Клевань 

1 коментар

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Інна Камікадз
22.01.2022, 19:32:38

Ох, який крутий челендж. Таких тут точно не було. Спробую приєднатися. Я маю що сказати на подібну тему. І щиро сподіваюся, що мрії мами Данусі втіляться насправді)

Тіа Кузь
23.01.2022, 18:28:54

Інна Камікадз, Дякую!) Буду чекати)

Інші блоги
Рецензія на роман “шовковий шлях “борисфена”
Сторіччя дев’ятнадцяте. Що ми бачимо? В Україні – кріпаччина, в Петербурзі – цар. Немає Січі, немає Гетьманщини (із пісні ТНМК "Історія України за 5 хвилин") Ця рецензія на роман “Шовковий шлях
Розпочнемо тиждень так?)
Зі знижки розпочнемо цей новий тиждень! Я тебе (не) згадаю - Ти одружишся з Вікою? - Дивлюся на чоловіка, який ще нещодавно був моїм нареченим і не впізнаю. - Так, - безжальна відповідь, ніби ножем проходить по моєму серцю. -
Яке ваше ставлення до невичитаних текстів?
Вітаннячка, мої любі! Довго я виношувала в собі цю тему й вирішила таки описати її, хоча переймаюся тим, що мене за мою думку, ймовірно, осудять. Так сталося, що я вже третій рік освоюю професію редактора, ба навіть більше —
Творча відпуска
Творча відпустка. Дорогі читачі! Після написання двох історій і вичитки +/- ста сторінок я втомилася. Беру відпустку до кінця літа, на той час якраз прийде
Найсокровенніше | Чернетки #1
Мабуть, у кожного автора бували миті, коли ні з того ні з сього з'являється в голові цілий фільм по власній книзі: від діалогів до важливих сюжетних точок. Це відчуття неможливо передати ― наче блискавкою по хребті. Я
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше