Трохи відвертості від автора) Прообрази героїв

Як і обіцяла, ділюся прообразами головних героїв Академії Міста Химер! Та спочатку зазначу, що мені дуже приємно бачити вашу цікавість до цієї історії. Це надихає :)

Декілька слів про те, як почалася робота над моїм першим циклом. Я вже писала, що на чарівне місто мене надихнув Будинок з химерами. Але у головних героїв теж є прототипи. Створювати їх стало для мене окремим задоволенням. Трохи розповім, як вигадала головне тріо (Майя, Ельдар, Маскарон) для історії Міста Химер.

Майя Семироз

Над образом головної героїні думала довго. Розглядала варіант зробити рудою (а хто ж не любить руденьких? :) ), але руденькі  часто зустрічаються в історіях подібного формату. Тому рідкістю таке теж не назвати в літературі. Врешті вирішила не сильно оригінальнити із зовнішністю героїні. Проте хотіла надати їй якусь виразну особливість, хай не за каноном.

У створенні образу зіграло два фактори:

1) У дитинстві на театральному гуртку я любила грати лиходіїв. Роль за роллю я грала бабайку, Бабу Ягу та інших «красунь». І завжди публіці вони запам'ятовувалися яскравіше, ніж принцеси та інші стандартно-милі персонажі.

2) Свого часу мене вразив фільм "Малефісента".

І "Еврика!" Саме зла чаклунка у виконанні неповторної Анжеліни Джолі допомогла чіткіше сформувати образ Майї.

В результаті маємо Майю Семироз – добродушну дівчину зі специфічною зовнішністю Злої Королеви.

«А ще в неї тепер є щось сильніше за магію. У неї з'явилася ціль...»

Елізабет Рудник «Малефісента. Історія істинного кохання»

Чи вдалося зробити її виразною, вирішувати вже читачам. Але своїм бровам зі зламом і волоссям кольору воронього крила Майя зобов'язана цьому ефектному персонажу))

Ось так і Майя: у душі – мир вам, а зовні тільки рогів не вистачає :)

P.S. Щодо руденьких, то у Вартових я нарешті зробила героїню руденькою))) І там ця зовнішня риса, як на мене, вписалася набагато краще.

Ельдар Яхонт Червоний

Ельдар із усіх трьох найсамостійніший персонаж. Важко назвати конкретний його прообраз, так як у хлопця зовнішність ще специфічніша, ніж у Майї з його темно-червоним волоссям і звірячими очима.

Його образ немає чіткого прикладу. Просто одного разу яскраво представила червоноволосого і синьоокого хлопця в довгому плащі з луски.

Родове ім'я ж хлопця прямо пов'язане із самоцвітом. Яхонт Червоний – давньоруська назва рубіна, як яхонт синій – сапфіра, а яхонт жовтий – гіацинта.

А ось коли думала про світогляд Ельдара, неодноразово згадувала Арм-Анна з книги «Ритуал» подружжя Дяченків. Дракон, у якого виявилося значно більше людяного, ніж у людях, мене свого часу дуже вразив.

«Він поставив її на підлогу. Можливо, вона знепритомніє - це так природно для принцеси. Він уперше глянув на неї – і сам мало не зомлів».

Марина та Сергій Дяченко «Ритуал»

Цю особливість я постаралася передати Ельдару, який, незважаючи на свою звірину природу, намагається жити по-людськи навіть після втрати та зради, які пережив у минулому.

Маскарон

На головного антагоніста історії мене надихнув Ерік із «Привид Опери». Готичний роман я прочитала на одному подиху. Загадкова і трохи похмура атмосфера оповіді залишила таке яскраве враження, що знайшла відгук в одному із моїх героїв.

"Клятви даються для того, щоб ловити в капкан дурнів і нікчем".

Гастон Леру «Привид опери»

Пам'ятаю, навіть кілька разів слухала пісню з мюзиклу 2004 року та надихалася на образ мага в масці. Саме писала тоді главу з коронацією.

Ось так і були придумані три ключові герої циклу «Академія Міста Хімер». Додам ще, що виявилося надзвичайно цікаво формувати їхні характери, цілі, продумувати минуле та взаємовідносини. Кожного героя я пізнавала поступово, можна сказати, вони самі згодом розкривалися мені, даючи краще себе зрозуміти.

І кілька слів про академію, оскільки вона несе у собі частину головної таємниці історії.

Академія Тайлогос

Академія Тайлогос - назва означає "таємне слово".

Як і належить, у академії є своя таємниця. Вона була придумана всупереч штампу, де магічні академії – це старі замки зі стародавніми загадками та прихованими ходами. Так, я спеціально знайшла перелік таких штампів)

*Тихо пошепки* Секрет же Тайлогос якраз у тому, що вона нова. На момент історії їй лише 6-7 років. Друга – чарівна дата, коли за планом розпочнуться глобальні події.

На завершення хочу подякувати дорогим читачам, які лайкають та коментують історію. Діляться думкою та враженнями. Щиро дякую вам! Я це дуже ціную :)

І я не втрималася від своїх питань.

Дорогі читачі, як ви вважаєте, чи повинен протагоніст бути безперечно хорошим, а антагоніст - безперечно поганим? Чи цікавіше, коли їхні особистості не такі однозначні з розвитком історії? Яких незвичайних героїв та лиходіїв ви зустрічали у книгах? Які якості у героях вас зазвичай захоплюють, а які – дратують?