Привіт!

Дорогі читачі, маю для вас невеличкі спойлери з наступних розділів моєї новинки «Остання дружина страшного», яка набирає обертів.

До речі, як вам ця обкладинка? Чи не варто замінити нею ту, що є?

Отже, ловіть уривочки з наступних частин:

̶  От, так просто даси мені купу грошей? Ти не розумієш, йому треба багато. Дорогі операції, реабілітація. В нього там... Непочатий край. Це... Можуть піти десятки тисяч доларів!

̶  Розумію, — спокійно відповів.

̶  А, якщо я потім відмовлюся жити з тобою? — уважно дивиться на Озахара. Чоловік сумно всміхнувся.

̶  Ну... Тоді...

 - Якби ж ти знала... — гарячі долоні чоловіка блукають по спинці Тані, по руках, пригладили волосся. Він занурився в нього носом, пальцями. Важко дихає. Відчула його обличчя на своїй щоці, він не колючий. І так приємно пахне. — Крихітко... Як сильно ти потрібна мені... — знову прошепотів біля вушка. — Маленька, я подарую тобі все, що зможу. Тільки... Будь моєю.

   Таня геть забула хто і що. Вибилася з реальності. Ніхто і ніколи не поводився з нею так. Ніхто так ніжно не пригортав. Не дарував таке дивовижне відчуття спокою, цінності, захищеності. Так хочеться вірити в кожне слово. Вірити, що стане його скарбом. Живою водою, яка відродить цього побитого життям чоловіка.

  Немов сп’яніла. Ледве тримають ноги. Здається, ще трохи і вона розчиниться в руках цього гарячого здорованя і хай хоч трава не росте.

Запрошую додавати історію до бібліотеки і підписуватися на мою сторінку.

Гарного всім нам вечора.

З любов’ю, Лана Іссан.