Новинка у співавторстві...
Хочемо презентувати вам невеличкий уривочок та обкладинку. Ми чекатимемо на вас там.
Уривок:
Усе ж я вилетів із машини. У прямому сенсі цього слова. Впав прямо обличчям у сніг. Мене там і закопало. Довелося докладати зусиль, щоби виповзти. Встати та дістати валізу з машини. Відходжу від автівки, нарешті, підіймаю голову. Світло? Хтось живе в моєму будинку? Не, може, бути. Наче мені обіцяли, що тільки я буду тут жити. Сам! А тут не проханий гість. Треба воно мені?
Крокую до котеджу. Валізу несу в руках. Ноги мокрі. Рук не відчуваю. Добре, хоч старий виручив. Шапку підігнав. Хоча б вуха в теплі.
Підіймаюсь по сходинкам і вставляю ключ у дверний замок. Заходжу та ставлю валізу в коридорі. Йду далі й завмираю, коли чую шум води, тихі кроки. Потім відчиняються двері. Переді мною стоїть дуже вродлива дівчина. Це такий бонус до будинку? У неї по обличчю бачу, що вона так само шокована, як і я. Смішно точно не буде.
— Ти хто? — говоримо одночасно.
______________________________________________________________________
Дякую вам за те, що заглянули на вогник.
Ваша Марі
7 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиУже читаю :)
Крута новинка, дівчата! )) Натхнення та відданих читачів!
Вітаю, люба;)) нехай пишеться з задоволенням;)) натхнення авторкам;))
Цікавий уривок! Дякую!
Неможливо пройти повз)
Натіко Маер (NAtiKO), Дякую, люба))))
Я вже казала про свої враження))) Дівчата ви неймовірні. Нехай ця книга принесе величезну кількість читачів та безліч натхнення.
Наталія Ковган, Дякую, сонце!!!! Дуже приємно))) Взаємно, мила)))
Заходьте в гості буде весело)) Дякую люба))
Каміла Дані, І, тобі дяку за таку можливість попрацювати разом)))
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати