Додано
04.01.22 14:25:57
На що ти здатний? Бомбезна новинка!!!
Доброго дня дорогі читачі:)
Сьогодні я до вас з цікавезною новинкою. Заходьте буде цікаво:)
Любовний роман від Анастасії Бойд "Подивимося, на що ти здатний"Уривок:
- Кароліна, по очах бачу, мрієш про мене.
- Позбав мене від своїх безглуздих фантазій, я не в гуморі, - гаркнула я, і раптом відчула, як куточки губ зрадницьки норовлять підвестися. Мене що, бавить ця ситуація? Чи смішить його дурість? Абсурд якийсь.
- Добре, тоді я піду шукати іншу жінку, щоб промучитися з нею до кінця своїх днів. А ти сиди далі, раз тобі все одно, що ми обидва проживемо нещасливе життя один без одного, через твої необґрунтовані примхи, - він мрійливо вигадував якусь маячню, з абсолютно спокійним і природним виглядом. Клоун.
Я нарешті уважно подивилася на Рея, і всередині ніби щось клацнуло. Ми точно були знайомі раніше? У нього й раніше були такі пронизливі чорні очі, з хитрим прищуром, приваблива усмішка, зі складочками на щоках, і якийсь дорослий погляд, несумісний із цією невимушеністю?.. Чому я ніколи не розглядала Рея так уважно?
- Що за нісенітницю ти зараз наговорив? - нарешті посміхнулася я, остаточно попливши від настирливого хлопця, який раптом здався мені зовсім іншим. Цікавим.
- Ти права. Навряд чи все скінчиться саме так. Ми обов'язково зустрінемо один одного на схилі років, і все-таки будемо разом. Недовго, але...
- Так, досить, - я перебила Рея, і встала з дивану. Потрібно перевірити, всередині клацнуло просто так, чи це щось означає. - Ти ще не зустрів іншу жінку?
- Коли? Я з тобою говорив, - він підняв руки і зліз зі столу. Високий і широкоплечий. Адже ми вже стояли поруч на примірці... Чому я не помічала, що він такий?
- Тоді ходімо. Подивимося, на що ти здатний…
Я вважала його ідеальним, але цей милий хлопець виявився загадковим пристрасним буревієм, який перевернув моє життя та розбив серце. Він зовсім не той, за кого себе видає. Але чи готова я відмовитися від нього, з огляду на наслідки наших стосунків?
Каміла Дані
3395
відслідковують
Інші блоги
Впевнено рухаємося до завершення історії Тіни і Даміана з оповідання (хм, скоріше вже короткого роману) «Один із тих чоловіків». Сьогодні Даміан і Тіна мали серйозну розмову про їхнє майбутнє. І чи взагалі воно можливе. –
Він зібрався знайомитися з бабусею Квітки. Уявляєте?☺️ Я помовчала, крутячи телефон у руці, а потім зізналася: — Я ще нікого з бабусею не знайомила… Даромир здивовано підняв брови. — Ти що, з хлопцями
Трішки прохолодної романтики в спекотний день❤️❤️❤️ ❤️❤️❤️ – Ліно, 60 кілометрів не 300. Менш ніж за годину, ми вже будемо на місці. І Сніжані нічого не загрожує, там лише зламана рука… – Лише? –
Він спробував відштовхнути її але в нього не вийшло. Вона хитро посміхнулася й сіла йому на коліна. Чорт забирай ми не вперше це робимо так що давай не будемо робити вигляд що це не так- Хуррем посміхнулася й потягнула його
Під’їжджаю до будинку Георганова, ворота одразу відчиняються, впускаючи мою машину. У дворі — повний аншлаг. Артур і Діана з усіма дітьми, майже всі мої хлопці й десяток спецпризначенців у повній екіпіровці, ніби зібралися
3 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиДякую за посилання, Каміло.
Рома Аріведерчі, Дякую вам))
Офігенна новинка))) Дякую сонце)
Наталія Ковган, Дякую тобі))
Щиро дякую за рекомендацію моєї книги! ❤️❤️❤️
Анастасія Бойд, Успіху!❤️
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати