Новорічна мама для доньки мільярдера. Моя новинка!

Доброго дня, любі читачі! Нещодавно в мене стартувала новинка, і всім, хто не бажає пропустити історію про новорічне диво, раджу в неї зазирнути! 

"Новорічна мама для доньки мільярдера" 

Книга. "Новорічна мама для доньки мільярдера" читати онлайн

- Погодишся на мою пропозицію, - заявив Володимир, - і я вирішу всі твої проблеми.
- Яку пропозицію?
- Зіграєш мою наречену.
- Що?! - видихнула я. - Навіщо?! Чому я?!
- Ти молода, гарна і сподобалась моїй доньці. Мені треба показати публіці щасливу сім'ю, ти підійдеш ідеально.
Ніколи не думала, що піду на фіктивні стосунки, та на цю пропозицію змогла відповісти тільки:
- Я згодна.
_____
Напередодні Нового року я врятувала чужу доньку, а мене за це звільнили з роботи. Та батько дитини - мільярдер, і тепер він пропонує мені угоду. Всього місяць в ролі його нареченої, і я отримаю все, що побажаю.
Окрім взаємності.
Адже між нами не може бути ніяких почуттів, а я закохалась в нього з першого погляду.

Чекаю на вас! 

А для тих, хто ще сумнівається, ось відривок з тексту: 

- Чекайте! – вигукнула я. – Степане Михайловичу…
- Ти мене ще не зрозуміла?! – гаркнув він. – Я сказав, що тебе звільнено! Через тебе, мерзоту, у мене зірвався життєво важливий контракт! Ти завжди була проблемна, до чортиків набридла, і це остання крапля! Вимітайся!
Я хотіла сказати, що я якраз ні в чому не винна. Звинувачував би себе з його огидним ставленням до дітей, непутьову няню Володимира, що вмудрилась загубити дитину, решту співробітників, що проходили повз маленьку і ледь її не затоптали… Але все це не мало сенсу, я зрозуміла то і без зайвих уточнень.
На очі навертались сльози. Мені ніяк не можна було втрачати зараз роботу. Я лишилась зовсім одна: батьки давно в іншій країні і навіть не згадують про свою старшу доньку, а бабуся, що виростила мене, померла кілька місяців тому. Мені лишилась на згадку про неї лише крихітна квартира, і на ту зараз вистроїлась ціла черга родичів, що норовили виставити мене в гіршому світлі і перепаскудити все те світле, що ще лишалось у нашій родині.
А тепер я, здається, втратила роботу.
На очі навертались сльози. Я навіть не помітила, коли Володимир підійшов до мене ближче, озирнулась, тільки коли він опустив руку на моє плече.
- Не плач, Таню, - м’яко промовив він. – Працювати у такого керівника – це все одно що у рабстві. А від цієї фірми через кілька місяців все одно нічого не лишиться.
Я не стримала схлип.
- Але це була хоч якась робота! А тепер у мене ні її, ні родичів, ні друзів, нічого! – я втерла сльози рукою та звеліла собі зібратись. – Вибачте. Ви тут ні до чого, і я не повинна закочувати вам істерику.
Та Володимир так і не прибрав руку. Продовжував стояти поруч зі мною, роздивляючись з якоюсь підозрілою уважністю, а тоді раптом заявив:
- Погодишся на мою пропозицію, і я вирішу всі твої проблеми.
- Наче чарівник? – сумно гмикнула я. – Так не буває.
- А ти перевір.
- Що за пропозиція? – я подивилась чоловікові в очі.
- Зіграєш роль моєї нареченої. 

Читати тут!

3 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Ольга
07.04.2022, 16:34:52

Коли буде продовження

Альма Лібрем
08.04.2022, 21:05:34

Ольга, Доброго дня! Продовження у книзі виходить щодня, а вже зовсім скоро її буде завершено)

Чудова книга??
А як можна отримати промокоди?)

Альма Лібрем
08.02.2022, 08:59:54

Сніжана Рудніцька, Доброго дня. Промокоди я не розігрую, лише дарую деяким своїм постійним читачам, що підтримували та коментували книгу з самого початку її публікації.

avatar
Оля Пасічник
07.02.2022, 17:42:11

Привіт Альмо! Цікаво чи будуть промики до цієї історії?

Показати 3 відповіді
Альма Лібрем
07.02.2022, 23:14:20

Оля Пасічник, Написала вам на пошту))

Інші блоги
Що посієш те й пожнеш!
Привіт, мої любі читачі та гості мого блогу! Знаю що цей позитивний бложик загубиться у певно тепер трендових на букнеті негативних темках, але я просто не можу його не написати. Сьогодні тут будуть слова вдячності,
Чи любите ви писати невеличкі оповідання?
Привіт, цікавить питання - а як ви відноситесь до написання невеличких оповідань? Чи розбавляєте ними свою творчість, чи вважаєте, що це просто витрата часу?
Вітаю!
Сьогодні маю для вас новину - знижку на цю історію Дівчинка Ворона - Ну що, візьмеш мою дочку? - А тобі її не шкода? Адже зламаю. - Зовсім від рук відбилась. Але впевнений, що ти зможеш її перевиховати. - Добре подумай, потім
"Знаю я цих постійних…"
"Висадивши пасажира, насамперед хапаюся за телефон. На екрані – сповіщення: 7 непрочитаних повідомлень і 11 пропущених вхідних. Відкриваю листування і читаю: «Який клієнт?? Ніч надворі!» «Віко, візьми слухавку!» «Твою
Йому нічого не варто втілити в життя цю загрозу...
Одна, дві... Дві знижки! Вам! Згода?)) Буду тобою володіти - Я казав, що тобі не вдасться сховатися, - стискаю подарований ним букет. Шипи завдають біль, але я навіть не кривлюсь. Страх заглушає все. – Я й не думала. Я повернулася
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше