Роздуми першого січня

"Цей ранок не схожий ні на що, він і не ранок зовсім, а короткий уривок першого дня : проба, безкоштовний зразок, авантитул. Нічого робити. Нікуди йти. Безглуздо починати щось нове, адже ще не прибране старе: посуд, скатерки, обгортки від подарунків, хвоя, що обсипалася на паркет.

Лягаєш удосвіта, встаєш на заході сонця, даремно тиняєшся по будинку, дивишся у вікно. Сонце першого січня сідає о четвертій годині дня, так що дістається на нашу долю хіба що клаптик сірого світла, посічений дрібними, незрілими сніжинками, або червона, хвороблива зоря, котра нічого не віщує, окрім пітьми, що швидко навалюється.

Дивні відчуття. Ось тільки що ми метушилися, квапливо розливали шампанське, старанно намагалися встигнути цокнутися, поки триває імперський, повільний бій курантів, намагалися вловити і усвідомити мить таємничого переходу, коли старий час немовби розсипається у прах, а нового часу ще немає. Раділи, як і всі завжди радіють цієї миті, хвилювалися, неначе боялися не впоратися, не зуміти проскочити в невидимі двері. Але, як і завжди, впоралися, проскочили.

І ось тепер, розплющивши сонні очі на вечірній зорі, ми входимо у цей дивний стан - ні захвату, ні прикрості, ні поспіху, ні жалю, ні бадьорості, ні втоми, ні похмілля..."

Так змалювала перше січня письменниця Тетяна Толстая. І справді, сьогодні такий особливий день - ми нікуди не поспішаємо, не будуємо планів, відпочиваємо і набираємося сил. Сьогодні добре взяти цікаву книгу, заварити велику чашку чаю і насолоджуватися заслуженим байдикуванням...

А тим, хто пише - що свято, що будень, натхнення приходить у будь-який час дня і ночі. Тому ми з Владою виклали оновлення нашого роману "Служниця" в новорічну ніч, а сьогодні опівночі буде продовження!

Це наш подарунок усім улюбленим читачам.

А ще я сьогодні дарую знижку 25% на мою особливу, містично-романтичну історію - "Завтра буде вчора". Коли ж ще читати про таємничі подорожі в часі, як не під Новий рік? Адже ми самі тільки-но здійснили таку маленьку подорож - переступили межу між роком 2021 і 2022-м.

Хай прийдешній рік буде щасливим для всіх нас!

0 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти

Мар'яна Доля

5314

відслідковують

Інші блоги

Анастасія Марецька

Межа, яку ви готові перетнути?

У кожного з нас є темна сторона. Іноді ми робимо вчинки, за які потім соромно — сказані в гніві слова, жорсткі рішення, кроки, продиктовані страхом або болем. Але саме це й робить нас живими людьми, а не бездоганними масками.

Ромул Шерідан

⚡ Код всесвіту ✨ Чіп і Дейл ☺️ Тенебріс

✨Вітаю, товариство!✨ Стартувала моя конкурсна новинка з НФ, наразі очікую проходження модерації. Але ж чи це привід не викладати нових розділів й блогів про оновлення? Звісно ж ні! Не знаю поки, чи почнемо

Ларія Ковальська

Розмова, що затягнулась

Надворі вже вечоріло, а троє жінок все ще сиділи на кухні і знову пили чай. Розходитись чомусь нікому не хотілось. … Годинник показував майже другу ночі, чашки з чаєм майже пусті. Аліна встала,

Любава Олійник

Як виглядає Лілі та Ігор?

Привіт усім. Ви мабуть помітили, що у своїх книгах, зазвичай вкінці розділу, щоб це не відволікало від основного змісту, подаю ілюстрації. Але це не стосується усіх книг. У книзі Світло його кохання я свідомо не робила

Юлія Богута

Трохи візуала

Добрий день) Заходьте до любовного фентезі “Валентинка в моїй голові”. Цитата: — Красуне, на тебе дивиться половина академії, — натякнув Воліан на моє публічне осоромлення. — Посміхайся та махай