Роздуми першого січня

"Цей ранок не схожий ні на що, він і не ранок зовсім, а короткий уривок першого дня : проба, безкоштовний зразок, авантитул. Нічого робити. Нікуди йти. Безглуздо починати щось нове, адже ще не прибране старе: посуд, скатерки, обгортки від подарунків, хвоя, що обсипалася на паркет.

Лягаєш удосвіта, встаєш на заході сонця, даремно тиняєшся по будинку, дивишся у вікно. Сонце першого січня сідає о четвертій годині дня, так що дістається на нашу долю хіба що клаптик сірого світла, посічений дрібними, незрілими сніжинками, або червона, хвороблива зоря, котра нічого не віщує, окрім пітьми, що швидко навалюється.
Дивні відчуття. Ось тільки що ми метушилися, квапливо розливали шампанське, старанно намагалися встигнути цокнутися, поки триває імперський, повільний бій курантів, намагалися вловити і усвідомити мить таємничого переходу, коли старий час немовби розсипається у прах, а нового часу ще немає. Раділи, як і всі завжди радіють цієї миті, хвилювалися, неначе боялися не впоратися, не зуміти проскочити в невидимі двері. Але, як і завжди, впоралися, проскочили.
І ось тепер, розплющивши сонні очі на вечірній зорі, ми входимо у цей дивний стан - ні захвату, ні прикрості, ні поспіху, ні жалю, ні бадьорості, ні втоми, ні похмілля..."
 
Так змалювала перше січня письменниця Тетяна Толстая. І справді, сьогодні такий особливий день - ми нікуди не поспішаємо, не будуємо планів, відпочиваємо і набираємося сил. Сьогодні добре взяти цікаву книгу, заварити велику чашку чаю і насолоджуватися заслуженим байдикуванням...
 
А тим, хто пише - що свято, що будень, натхнення приходить у будь-який час дня і ночі. Тому ми з  Владою виклали оновлення нашого роману "Служниця" в новорічну ніч, а сьогодні опівночі буде продовження!
Це наш подарунок усім улюбленим читачам.
 
А ще я сьогодні дарую знижку 25% на мою особливу, містично-романтичну історію - "Завтра буде вчора". Коли ж ще читати про таємничі подорожі в часі, як не під Новий рік? Адже ми самі тільки-но здійснили таку маленьку подорож - переступили межу між роком 2021 і 2022-м.
Хай  прийдешній рік буде щасливим для всіх нас!
 

0 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
Інші блоги
Розділ сьогодні новий вийде з запізненням...
Не встигаю написати вчасно, тому розділ вийде з запізненням. Десь через 3 годинки... Я ще не оприділилась чи буде Ліля брюнетка, чи буде вона блондинка. Але поки я бачу її такою) — Ти як хочеш, — я різко встала
Знайомтеся Вільям
Знайомтеся — Вільям, права рука Кейт. Людина, якій вона довіряє своє життя. Вона радиться з ним, сперечається й вважає його близьким другом. А ось маленький уривок, який вийде опівночі.
10 000. Дякую ♥️
Всім привіт ✨ Просто хочу сказати дякую ♥️ Як і всі інші свої книги, я писала цю для себе. Як особисту терапію, як особисту надію. Геть не думала, що хтось її побачить. Але минув час, і я все ж наважилася показати її. А
новинка на моїй сторінці
Це оповідання могло б увійти в збірку "Крихкі серця", якби пройшло відбір. Воно увійшло до папки "Кращі", але укладачі відібрали кращі з кращих, і моє не влетіло. Спіткнулися на тому, що нещасна бабуся з оповідання
Небезпечний момент... ❤
Алістер, здається, це відчув — його погляд ковзнув по її обличчю з занепокоєнням. — Ви… Не виглядаєте щасливою, почувши таку новину, — сказав він м’яко. — Хоча мали б. Це важливий крок у вашій кар’єрі. Еліс
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше