Додано
24.12.21 09:31:37
Та розплющіть же очі!
Знаєте, інколи я просто не розумію Андрія та трейсерів. Грець з нею, з зовнішністю, але ж є багато чого, що ніколи б не зробив хлопець! А Міша, мале й вреднюче вовченя - робить!
То до чого це я?.... А, ну так - оновлення "Любов не в моді" вже на сайті)
"- Та ні. В мене майже все готово. Скажи тільки, який чай будеш?
- А який є? – хлопець підійшов ближче й з цікавістю почав розглядати яскраві металеві коробочки з різними видами чаю. Його рука сама собою потяглася до однієї з них, і тільки потім малий спитав: - Ти не проти?
- Та ні. Я окрім чорного тут ніякий і не пам’ятаю. Сам зараз взагалі каву питиму.
Андрій зосередився на приготуванні кави, то ж дуже здивувався, коли краєм ока помітив, що робить Міша. Хлопець по черзі відкривав посудини та підносив їх ближче до себе. Прикривши очі він з насолодою втягував аромат сушених рослин та мружився від задоволення. Вже не вперше Дольський помічав, що його приятель поводиться не так, як всі інші. Це виглядало так дивно й по-дитячому, що важко було не звернути увагу. Напевно, Андрій і ставився досі так до нового знайомого, бо бачив – попри вік, той все ще залишався малим і дозволяв робити собі те, про що й подумати не могли інші. Здавалося, йому начхати на всі неписані правила – Міша робив те, що хотів, а не те, що від нього очікували.
- Що? – помітивши його погляд, хлопець трохи зніяковів та відставив коробочку від себе трохи далі."

Олена Блашкун
1133
відслідковують
Інші блоги
Привіт, я повернулася. На швидку руку зазирнула в Коло взаємного читання — ще не всі закінчили і не всі написали коментарі, тож у них є ще кілька днів. Зараз перевірю все ретельно. Якщо 90 відсотків робіт буде прокоментовано,
Що, здивовані? Ошелешені? Обурені? Насправді це всього лише світогляд мого нового героя, оповідання про якого приурочене до Дня святого Валентина. Щиро кажучи, я не фанат цього свята і не дуже люблю такі сценарії, але
Доброго часу доби, мої хороші! ☀️ ⚡ Ситуація зі світлом нарешті трохи покращилася, але реальність вимагала моєї максимальної присутності, тож я ненадовго випала з мережі. Втім, писати не переставала
Кидаю на ліжко планшет і вибігаю з кімнати. Навіть не переодягнулась, так і залишилась у спортивних зручних штанах та старому розтягнутому светрі. Біжу вниз сходами, дивно, що мама мене ще не покликала. Та вже біля дверей
1 коментар
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиТа вони не повірять, навіть якщо Мішель сама признається )))
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати