Перший сніг і хороші новини!

Вітаю всіх, хто залишається у світі літератури незважаючи ні на що. Найперше висловлюю подяку всім, хто мене підтримував доки я пізнавала  всі «радощі спілкування з хворобою». Приємного мало, але ж який неоціненний досвід. Як каже моя мати: «напиши про це книгу». Можливо, колись… у жанрі пригодницького фентезі. Головне, щоб не реалізм. Бо і ворогу не побажаю пережити все те, нехай і очима персонажів. Усім міцного здоров'я і віри в краще!

Коли на календарі зима, а за вікном сипле лапатий сніг на душі царює спокій, бо все на своїх місцях. От і авторка мусить бути на своєму місці – за комп'ютером, мордувати клавіатуру аби книга швидше обросла новими розділами. Бажаю всім і собі безперебійного електропостачання, гарного сигналу Інтернет та кам'яних сідниць. Бо ж роботи попереду чимало: мені писати, а вам читати. На вихідні трішки відпочинимо, наберемося сил, а з понеділка мерщій до роботи:)

А поки як дрова для полум'я натхнення маленькі успіхи у всесвіті роману «Новорічна вітрина». Вашими вподабайками набрали вже 91 зірочку. Ще трішечки і будемо святкувати свою першу сотню. Лічильник прочитань дістався позначки у три тисячі і впевнено крокує далі. Родина читачів налічує більше сотні, але ми з нетерпіння чикаємо на поповнення. Долучайтеся, читайте, коментуйте. Створімо нашій правильній дівчинці Марині справжнє новорічне диво.

І на останок  уривок:

По Марининому обличчю потекли сльози. Ніхто тих сліз не ловив, не стримував. Марина поглянула на бабусин кришталь. В ньому ніби відобразилися два силуети. Марина відчула під пальцями натягнуту  теплу шкіру.

 

– Диви як вони раді, що ти прийшла, – посміхнулася Світлана з минулого. – Вони зараз проб'ють у мені дірку.

– Вони хочуть привітатися, – посміхалася у відповідь Марина  з минулого. – Привіт мої хороші, привіт мої кохані, – Марина цілувала живіт в місцях де з'являлися маленькі горбики.

– Ти їх розпестиш ще в утробі, – скаржився брат. – Що я потім буду робити з такими непослухами?

– Мені віддаси, – сміливо відповідала Марина. – Це взагалі несправедливо. Чого тобі два, а мені жодного? Я теж хочу. Віддай мені одне.

– Не будь ледачою і зроби собі сама, – показав брат язика.

– Не хочу сама, – заскиглила Марина. – Я ось цих готових візьму. Так мої солоденькі? Тьотя Марина вас забере собі, щойно ви залишите мамцю.

– Ото я погляну як ви всі будете з ними сидіти, – похитала головою Світлана й прикрила свій живіт ковдрою.

 

Марина закрила обличчя долонями. З її очей текли все нові і нові солоні краплини. По одній сльозі на кожен горбик на животі Світлани, що встиг вилізти та сховатися за ті короткі місяці життя її племінниць.

Читати заходимо сюди: «Новорічна вітрина».

3 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти

Вітаю. З радістю читаю продовження.

avatar
Колесник Марія
05.12.2021, 20:33:03

З нетерпінням очікуємо на нові розділи.

avatar
Рома Аріведерчі
04.12.2021, 14:29:16

Вітаю з одужанням! Книга у вас виходить чудова. Бажаю їй ще багато читачів, вона того варта :)

Рома Аріведерчі, Дуже дякую за підтримку :)

Інші блоги
Як гадаєте, що у скриньці?
А минуле матері вперто нагадує про себе. Кіра знайшла ще дещо, що може змінити хід подій. Як гадаєте, що у скриньці? (Щойно відчула себе ведучою шоу "Що? Де? Коли?", ахахах) PS. Не хочу забігати наперед, але насправді
Три підказки, які Соня вже лишила татові
Вечір у бюро на Костянтинівській. Таким я бачу його, коли пишу. Марко Левчук проєктує школу, де посеред класу стоятиме справжня піч, і кожну ялинку на макеті ставить по пів години. Він бачить, де в кресленні зайвий міліметр.
Блог в підтримку читачів ✨️
Привіт всім, хто любить темне романтичне фентезі ❤︎ Ви все вірно прочитали. Тут буду Я підтримувати ВАС, мої любі читачі ❤️ Сьогодні вийшов дуже тривожний розділ у книзі «Деклінс 2: Серце чаклуна». І наступні
Вас чекає гарячий тиждень ❤️
А мені нічого поставити в блог, бо наступні кілька оновлень Охоронця всі 18+ ☺️ Що ж... Давайте трохи повернемось до цього моменту. Бо він мені дуже подобається ❤️ — Тоді йди зараз. Що швидше, то краще. Я
Да буде так!!!:))))
Доброї ночі тим хто не спить. В мене, як у більшості українців гарний настрій стосовно останніх подій, тож віршик не заборився. збірка тут кому цікаво Поезія Незламності ну і пісню швидкоруч наваяла тут&n
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше